МАНДРИ УВІ СНІ

100117
Публікація: 16.02.2023
Вірш
Завершено

Про перевтілення людини

і шлях до власної мети,

регресію, що час зупинить,

як долю власну віднайти,

розповідав сучасний гуру

в ютюб - для всіх, за просто так.

Не зчулась, як під звук заснула

і опинилася в лісах.

Не у Карпатах чи Поліссі,

де сосни, клени і дуби,

а папороті з листям вислим,

все неймовірної краси.

Між гілля давній ,,архиптерикс",

а ящери кричать в ярку,

І стегозавр бреде зелений,

мені так важко, та біжу.

Ліани ноги заплітають,

метелики з крилом в мій зріст,

тиранозавр із того краю,

здається, зараз мене з'їсть.

Фух, з лісу вибігла, присіла,

перевести хоч трохи дух,

а піді мною камінь сірий

підстрибнув та побіг на луг.

Щось видно супер регресолог

зробив із часом перекіс,

мене, Людину з сьогодення

у час безлюдний переніс.

Та ба, я листя розгортаю

і бачу - люди, дивина!

Сидять сусіди на деревах,

ті, що в нірвані є щодня.

Мені так стало раптом смішно,

І страх кудись із серця зник.

Прокинулася, поруч кішка, а за стіною знову крик.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі