Я слухаю...
100126
Я слухаю.
Струмить весна.
Іконна вись вбирає повінь.
Ще мало-мало до любові.
Ще ніч одна.
Я слухаю мовчання мли.
Таке воно фортепіанне.
З Великих лине океанів:
Курли...
Курли...
Я допиваю каберне.
І видихаю повні груди.
Весна щасливих дуже любить.
То ж і мене!
Я слухаю...
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯