Падіння Ікара

Чим далі від берега - ширшим здається край

Землі за яким ще не видно нового берега,

В розфокусі обрій, мов воском забризкав Ікар,

Повторним падінням з картини голандця Брейгеля.

Лихоманкою мова ще досі про очі крота.

Що он Боварі отруїлась нудьгою. Не правда,

Що кров'ю-чорнилом з ікарового пера,

Нова Одісея напишеться та Іліада.

Що ми ще полюбимо, так, як ніхто не любив,

І свою Беатріче, і свою Дульсінею Тобоську,

Шкода, тілька крила все той же Дедал скріпив,

Здається для притчі, чи то ненавмисно із воском.

26.09.2020