Геніальне подивування останніх часів на одному з останніх селфі

Які гарячі спопелілі землі, гаряче небо хмарами вогню,

Як смертоносно нам в протуберанцях

Клубками сонце спльовує слину.

З-під чалого коня гримить підкова,

Четвертий вершник голови стина,

Голодний тигр ставши людоловом,

Розкриє пащу, як і сатана.

Примарний час перетікає в вічність,

В ефектну смерть, що бачиш за життя,

Перетікає в кінематографічність,

У небуття буття, що є буття.

Величну пастку бачиш, не надивишся,

Обернешся – осліплий від вогню,

Летить на тебе шмат протуберанцю

Від сонця, що випльовує слину.

25.10.2021