Ключик

Через тиждень брат згадав Олесю всі свої відкладені через нього плани. Ніякі відмови не приймались, бо виявляється “життя таке коротке, а завтра не знати, що нас чекає”. Вечірка уже помалу приходила в рух, нові подружки Сані навіть щось пробували хазяйнувати на кухні. Тому потрібно було терміново кудись тікати, доки усі гості не зібрались, особливо деякі. Питання тільки куди? Можливо піти прогулятися містом? Давно цього не робив.

– Ого, Лесю, а ти куди? – тільки його бракувало. Небажана зустріч все ж відбулась. На сходах стояв Вітька, обіймаючись з двома дівчатами, і щось з ними пересміюючись. – Познайомтесь, це Лесик, дуже хороший хлопець! Але я його поки що заберу!

Колишній нагло потягнув за рукав до ніші в стіні, навіть не даючи оговтатись від такого нахабства. І одразу поліз цілуватись, як тільки переконався, що у коридорі більше нікого немає.

– Пробач дурного! – оправдовувався Вітьок. – Ти мені подобаєшся. А це лише біс попутав, я просто був тоді п’яним!

– Якого разу? – про що їм іще балакати? Все вже було достатньо обговорено.

Та колишній й не думав здаватись. Нагло домагаючись уже пробував розстібати Лесю куртку, цілував шию, стогнав.

– Я справді дуже жалкую. Повернись. Визнаю, що був дурнем, але тепер буде усе інакше, - нашіптував той на вухо. – Я більше не зроблю таких помилок.

– Я теж! – спробував його відпихнути Олесь. Але нічого не виходило. Вітька був такої ж комплекції, але водночас з дуже наглим характером.

– Давай спробуємо знову. Мені без тебе так самотньо. Та й у тебе зараз нікого…

І тут колишнього хтось різко відтягнув:

– Що?!!! Як це нікого?! Ти навіщо поліз на мого хлопця?! Я тебе зараз зі сходів скину, якщо не забереш свої лапи..!

Олесь лиш встигав кліпати очима. Його “несподіваним ревнивцем” виявився сусід Юрка, колір обличчя якого від злості зараз збігався з кольором його волосся, а сам він так важко дихав, що складалось враження, що точно скине зі сходів і не тільки. Вітька до такого прояву агресії був теж не готовий, тому одразу почав вибачатись. Картина була більш ніж дивна. “Що взагалі тут відбувається? У якійсь біолабораторіїї стався викид гормону кохання?”

В той час сусід уже хапав Леся за руку, тягнучи його до себе і водночас погрожуючи колишньому кулаком:

– Ще раз..! Хоч на метр..! Ти мене зрозумів..? – Вітьок на таке лиш п’ятами накивав. – А тепер ходи, зраднику, будемо з тобою розбиратись, – говорив хлопець, ведучи до себе в квартиру.

Як тільки двері зачинились, Юрка склав руки на грудях, нахмурив брови і стиснув губи, всім своїм виглядом неначе запитуючи “І як ти це будеш пояснювати, коханий?”. Олесь на таке вже й сам боявся якось реагувати, думка була лиш де б втекти. Але тут сусід увесь зігнувся та розреготався:

– Ну в вас обох і вигляд. Треба було відео знімати – непогану касу за перегляди підняли б. А цей придурок надовго запам’ятає, головне, щоб заїкою не став – очі від страху мало не повилазили. Якщо ще раз підійде, зразу погрожуй мною.

– Це що таке було? – якось почав приходити до тями Лесь.

– Не знаю – пожав плечима червоноволосий. – Повертаюсь з пробіжки, а тут чую знайомий голос. От і прислухався. Але щось мені не сподобались оці всі страсті. І як зрозумів, тобі теж. Тому й вирішив влаштувати невелику виставу. Вигляд після бігу мав якраз відповідний для образу. Було ж класно, скажи?

– Дуже! Сам мало не вмер. Тобі б в театральний з такими імпровізаціями.

– На гурток колись ходив, може й тому такий переконливий, – тішився собою Юрка. – То може зайдеш? Чи справи якісь маєш?

“А чому б і ні?” подумав Олесь. Йти немає куди, гуляти самому скучно, а тут хоч якась компанія. Ще й поруч контролюватиме, щоб Саня надто не розгалдівся зі своєю вечіркою.

– Я зараз швиденько у душ, а ти чайник припильнуй, – уже почав роздягатись сусід. – А якщо не важко, то й чаю зроби. Він там, у жовтій баночці. Моя кружка червона, собі ж бери яку хочеш. В холодильнику вибирай чого душа забажає.

Юрка добряче дивував своєю відкритістю, ще й такого недовірливого як Олесь. Лиш недавно вважав його місцевим п’яничкою, а сьогодні уже заходьте і почувайтесь як удома. Чи це ще якийсь спосіб вводити людей в шок? Та й звідки йому знати, який той чай любить? І не звик він по чужих речах лазити. Тому тільки кип’яток і сидимо ждемо хазяїна. Хай сам розгрібає.

Той не заставив чекати. Вийшовши з ванної, обізвав Леся “скульптурою”, швидко заварив напої і подав смачнючі вафлі зі згущонкою. Але відразу ж взявся ще щось варити, нарізати і взагалі носитись по кухні, буцім нікого поруч нема. Від цього ставало ще дивніше.

– Я тобі не заважаю? – перепитав Лесь. – Бо бачу ти зайнятий.

– Чого? Зараз тебе лиш нагодую і буду повністю вільний, – посміхався Юрка. – Ти гість, а мене мама вчила, що гостей не можна залишати голодними.

– Ти хоч би спитав. Мені і чаю достатньо.

– Справді?

– Справді.

– Ні, – заперечив хлопець. – Я уже почав, тому потрібно доробити. Але ти можеш допомогти. Чи сиди і розповідай щось цікаве. Я гарні історії люблю. Особливо смішні.

Олесь задумався. З нього був поганий оповідач.

– Давай вже краще допоможу.

– Макарошки варити вмієш? Дивись лиш не розвари. А я овочі нарізатиму, – взявся до діла сусід. Але вже через деякий час, коли вечеря була майже готова, чомусь огорошив черговим своїм питанням: – То ти реальний гей? Бо хотілось би знати чи я все правильно зрозумів.

– А що схожий на нереального? – Олеся це розсмішило.

– Просто я думав, що вони такі як у телеку, манірні всі. А ти звичайний такий хлопець. Та й той придурок вроді теж. То це правда?

– Правда, правда.

– Ого…, – якось дивно сказав червоноволосий і різко замовк.

– Чого?

– Нічого. Хоча…, – задумався той. –…не міг би ти мені розказати як там у вас що відбувається? Бо мені тут подобається один мій друг, а я все думав, що не такий, бо нема бажання перейматися шмотками і тд. А на дівчат не тягнуло. Я ж навіть не цілувався ще ні з ким. Може навчиш?

– Не може бути, – Лесь не міг в таке повірити. Юрка був дуже красивий і веселий юнак, про таких кажуть “душа компанії”. Його б точно на вечірках зацілували. І не тільки.

– Зараз побачиш, – і відразу поліз “доказувати”. Притягнувши до себе за маківку, він ніжно торкнувся до уст Олеся, легко провів по них язиком. Потім гаряче почав посмоктувати то нижню його губу, то верхню, чергуючи свої ласки. А згодом заполонив весь його рот, роблячи там поступальні рухи своїм язичком. Складалось враження, що Юра прекрасно знав, що робить. І дуже бажав продовжувати, бо руками уже поліз мандрувати тілом свого буцім “учителя”. Погладжував через футболку його соски, притискався і терся всім тазом.

Хлопець так поринув у цю справу, що уже сам почав роздягатись. Скинув майку, а потім і шорти, залишившись в одних боксерах. Вигляд його голого тіла уже неймовірно розпалив Олеся. Воно було таким гладким та ніжним, а оце червоняве до плечей волосся взагалі робило з юнака якогось казкового персонажа.

– Може уже підемо і ти мені нарешті покажеш, що як робиться? – простогнав йому на вухо Юра. І не чекаючи відповіді потягнув за собою в кімнату.

Коли вони опинились на ліжку, хлопець не вагаючись почав знімати одяг з партнера. Лесь уже навіть не встигав за його діями. Здавалось, що навіть оком не змигне, як Юра його усього “залюбить”. А він зараз саме це і робив. Юнак сів йому на живіт і тримаючи у нього над головою Лесеві руки, уже почав шалено покусувати. Спочатку вуха, потім шию, згодом плечі. Провів язиком по кадику, а тоді став його посмоктувати.

У Олеся уже починала крутитись голова від такої пристрасті. “І оце той, що нічого не знає? Та я зараз скінчу лише від його простих ласк”. Він спробував хоч трохи звільнитись, але Юра на це лиш загадково посміхнувся і знову проник в його рот. А опісля сам відпустив і кігтиками почав водити по ніжній шкірі боків. Лесь дуже боявся лоскоту, тому весь задьоргався, ризикуючи скинути цього хулігана, та того, здається, це ще більше розпалювало.

– Давай нарешті повністю роздягнемось. Бо мені уже тісно. Та й хочу бачити тебе усього, – прошепотів знову юнак. – Ти ж не проти?

Вставши, він почав стягувати з себе білизну, звідки вивалився гарний такий збуджений член. “Ідеальний, як і його хазяїн” – подумалось Лесеві, – ”так і просить ласки”. Юра в той час, роздягнувши обох, вкотре всівся до нього на живіт.

– Тепер твоя черга, – сказав, опираючись спиною на його коліна і закриваючи очі. – Маю я ж з чимось порівнювати.

Олесь аж відчув насолоду від нарешті наданої свободи дій. Почав проводити руками хлопцеві по стегнах, спочатку міцно зминаючи зовнішню сторону, а згодом ніжно пестячи шкіру з внутрішнього боку. Потім трохи припіднявшись уже жадно цілував йому груди і живіт, вимальовуючи язиком візерунки. Захотілось чогось більшого. А ще чути стогони цього червоноволосого дива. Взявши в долоню і міцно стискаючи йому член, пальцем став водити по його головці. Він бачив як Юрі подобається, але і це вже здавалось мало. Тому різко підтягнувши хлопця до себе за сідниці, почав задовільняти того уже ротом.

– Аах, – вирвалось з юнака. – Я теж хочу, давай разом, – і тут же, повернувшись, провів язиком по члену Олеся. Облизуючи і заковтуючи, він ще примудрявся посміюватись, немов бавився. А потім ще час від часу почав ставити засоси йому на животі.

– Так я позначаю, що ти мій, – далі продовжував собі жартувати цей красунчик. – А хочеш, щоб я був твій? (що за питання?) Тоді візьми мене. Але довго я чекати не буду.

“Ну тримайся, провокатор!” – і в хід пішли пальці. Наслинивши, Лесь спочатку обережно вставив один, та коли відчув легкість, додав і другий, потім третій. І в той час міцно стиснув губами його головку.

– Якщо ти так продовжиш і зараз же не вилізеш з-під мене, – замукав щасливо Юра, – то все так і скінчиться. А я цього не хочу.

– А як ти хочеш? – запитав Олесь встаючи.

– Бачити тебе і продовжити поцілунки. Щоб дихання зливались, – лігши на спину мрійливо розмірковував собі хлопець. – А якщо подумаєш зробити боляче, щоб зміг тебе укусити.

І як такого не послухати? Весь вигляд: очі, губи…та все – одна ніжність. Хоч і в керівному вигляді. Змій-спокусник. Лесь посміхнувся. Йому ця ідея теж дуже подобалась. Повільно ввійшовши, він нахилився до цього дива, заціловуючи. І тут же почав рухатись в ньому. Як же добре! Від стогонів цього юнака просто зривало дах! Ох і невитримає він так довго. Та здається не він один був такої думки, бо Юра уже сам під ним запульсував, досягаючи оргазму…