Ключик

Після ще двох “заходів” вони лежали на ліжку обіймаючись.

– Нарешті, – замуркотів у груди червонястий. – Ти хоч знаєш, скільки я тебе добивався?

– Га?! – отетерів Олесь. – Ти про що?! Тобто історія про друга теж неправда?

– Правда! Бо цей друг – ти! І я вже пів року не міг знайти до тебе підходу. А тепер не відпущу! Чи ти проти? – і Юра з запитанням поглянув йому в очі.

– Та я лише за! Але яких пів року, ми ж з тобою не знайомі були?

– Мені бабуся постійно тебе нахвалювала. А потім ще й випадково зроблене фото в телефоні показала, – сміявся той. – Дуже ти тоді сподобався. Коли ж я приїхав її забирати і побачив в під’їзді тебе в формі – то взагалі голову втратив. Червоний – мій улюблений колір.

Але тебе ніяк не спіймаєш, то на роботі постійно, то відсипаєшся після неї. Я навіть спробував двічі швидку викликати, та присилали постійно іншу бригаду. Й тому залишалось тільки провокувати, хоч і боявся, що поб’єш. Ось влаштовував інколи гулянки, але все мимо було. А коли вже сусіди пригрозили, що накатають скаргу в поліцію, довелось працювати над новим планом. От тоді вирішив придбати розвідний “ключик від твого серця”, ну й повідкручувати трохи труби, щоб підтопити. Таке ти б вже точно помітив!

Олесь був шокований. Оце справді йому попався юнак, який чітко знає чого хоче.

– А чому ж не відкрили на попередній вечірці? Я ж приходив.

– Бо якраз і почали план з потопом. І ти б зрозумів, що все спеціально. А так не можна було палитись. Мав почекати. Але мало не перестрашився, коли ти влетів тоді весь побитий… Ти ж мене пробачиш? Я все компенсую, – неначе миле кошеня дивився цей шкодник. – Думав сьогодні до вас на вечірку напроситись і там тебе спокусити, але коли побачив поруч того паразита, то справді мало не закипів. Ще й ти втекти хотів. Довелось ловити… Лесику, я ж буду тепер чемний … якщо ти будеш поруч.

Олесь засміявся і поцілував, уже свою, милоту. Ще справді ніхто так довго не підбирав до нього “ключик”. І це було неймовірно приємно. Але він дуже сумнівався, що їх пригоди на цьому вляжуться. З цим червоноволосим бісеням спокою ніколи не буде!