Любов ісуса

Простягнута рука, утерті сльози,

Відпущені гріхи, і тихий мир.

Це не початок світової прози,

Це - мій надійний у житті орієнтир.

Забуто страхи, розпач, самота,

Метаморфоза Божого створіння

Коли довкола темрява й слота,

Я сяю серцем, це ж бо - Боже повеління.

Усі чини свої на Господа кладу,

І час не гаю на дочасне, й тлінне,

Упевнено до перемоги з ним іду,

Не обертаюсь, це ж бо Боже повеління.

Любов Ісуса - це великий дар Отця

Ти поспішай його в собі плекати,

В любові наближайся до вінця,

Бо радощів без Бога не пізнати...

© Ірися Ластівка ( квітень 2023 р.)

#thank_god_for_everything