День народження Великого Кобзаря! 💙💛

Електронні книги / Жахи (840)

Село Вишеньки

У селі невеличкому й маловідомому Вишеньки,

Що сховалось в дрімучих лісах на Чернігівщині,

Жив собі непримітний та тихий Свирид Миколайович,

Що штани протирав на посаді директора бібліотеки.

Хоч яка там у Вишеньках в біса бібліотека?

Одна шафа стара та похила: з трудами партійними,

Дві полиці романів пригодницьких про мушкетерів

Та вождя індіанського, того що ще грав Гойко Мітіч.

А оскільки у Вишеньках якось з читанням не склалось

То була ота бібліотека суто для галочки.

Мов культура, освіта, моральність та інші епітети

Навіть в цій глушині процвітають як квітка з компосту.

Тож Свирид Миколайович був за одно і директор,

І бухгалтер, вантажник і прибиральниця.

Ну й на пост свій важливий, культурно-звитяжний

Він заходив лиш раз, може двічі на тиждень.

І весь день перечитував книги партійні й романи пригодницькі.

Або пил на полицях та бруд на підлозі змивав.

Ну а ввечері разом із друзями-односельцями

Самогоном по вінця наповнював мудру макітру.

Та змінилось все раптом коли із столиці далекої

Укрпошта доставила ящик наповнений книгами.

Подарунки такі для маленьких містечок і селиш

Розсилав кандидат в депутати від опозиції.

Були в ящику тім чималім кілька томиків антикіллера,

Книга товста про тореадорів та сонячних зайчиків.

П’ять книжок непристойних про Емануель з Анжелікою.

Ну і різного там почитати, всього і по дріб’язку.

Але більше за те все Свирид Миколайович

Був шокований, до посивіння, збіркою жахів.

А оскільки читав їх вже після пиття самогону

Дуже легко сприйняв все прочитане як святу правду.

І тоді зрозумів, що життя його бібліотекарське

Може круто змінитись, лиш треба прикласти зусилля.

Тож почав він виписувати з міста газети про магію,

З астрології книги та різне магічне приладдя.

А вже через зв’язки які в Києві мав та Воронежі,

Він спромігся купити собі заборонену «Верміс Містерііс».

От щоправда продати йому довелося свого телевізора

Та старий неробочий мопед, що не мав колеса.

Але нащо по правді отой телевізор брехливий

Коли мудрість безмежну і темну в руках ти тримаєш?

З того часу до себе звертатись Свирид Миколайович

Переважно почав дуже коротко й чітко – Мардук.

Не на честь волохатих та розмальованих шведів,

А на честь Вавілонського бога. Та й просто красиво звучить.

От тоді, як то кажуть в народі, і почалося.

Стали дивні діла відбуватися в селищі Вишеньки.

То корову об’їдену знайдуть, то дивні сліди.

І вовків наче в краю тім після війни і не бачили,

А ведмедів тим паче, ну рівно як левів та тигрів.

По ночам було чутно місцевим як в лісі за пагорбом

Наче потяг, що з рейок зійшов, щось гуркоче страшенно.

Та піти й подивитися ніхто із місцевих ніяк не наважився,

Ну гуркоче й нехай. Головне що далеко і хати не зносить.

Але ближче до осені сталося зовсім нечуване

Зник електрик місцевий Дмитро Спиридонович.

Хоч шукали його всім селом цілий тиждень щоденно

Та знайшли лише торбу розірвану й чобіт надгризений.

Далі стали зникати по черзі в околицях мешканці.

Приїжджали у Вишеньки із телебачення й сотня спецназівців

Денно по лісу бігали. Зайчиків-білок допитували.

Але облизня лиш скоштували – на тім і роз’їхались.

Часу трохи пройшло й почало вимирать село Вишеньки.

Хто до родичів втік, а хто зник в невідомому напрямку.

І стоять тепер в лісі Чернігівськім хати пусті та похилені,

А над ними на пагорбі гордо стоїть весь у чорному

Посміхаючись ротом беззубим Мардук Свирид Миколайович,

Та по череву ніжно проводить долонею Йог Сототу.

...

Satarialist
12+

Зніми свою маску, красуне

Зніми свою маску, красуне!

Я знаю, за нею ховаються сотні лиць:

Мертвих. Гнилих

Вицвілих.

Там ворушиться щось неістотно-гидотне,

Бігають очі, випавши з темних очниць.

Зніми свою маску, мерзенна!

Кров смердюча кипить із натягнутих жил:

Зривається. Б'ється.

Хвилюється.

Шаленими стежками тягнеться з середини,

Зі спини проростає кістками шкірястих крил.

Зніми свою маску, тварюко!

Покажи звідки шириться світом гидь:

Повзе. В'ється.

Сунеться.

Горами мертвих тіл навалюється до купи

У якесь невідоме й химерне що-небудь.

Зніми свою маску, примаро!

Я знаю, як швидко скаче червоний кінь:

Злий. Впевнений.

Нестримний.

Від смерті тисяч нарешті нап'єшся нектару,

Мечем відтинаючи безліч нових поколінь?

Зніми свою маску, вершнице.

Гниль війни не дістанеться світлих земель.

Забутих. Живих.

Знайдених.

Вони тілом своїм виїдять мертве серце,

Навіки очистивши стомлений світ від химер.

...

Євгенія Петрікова
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
День народження Великого Кобзаря! 💙💛
09.03.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

«Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!»

Т.Г.Шевченко

... Детальніше
Блоги
Персонажі "Кола Крові.Покручі"(візуал)Milante Gotham
28.03.2024
Нарешті в мене дійшли руки зробити це, точніше розібратись, як вставляти фотки. На першій Енджел і С ... Детальніше
А про який конкурс на Аркуші мрієте ви?Леся Сагула
16.03.2024
А раптом Аркушівські Боги випадково прочитають оцей мій блог і прислухаються до наших з вами вподоба ... Детальніше
Книжковий відгукоблог №4. "У лісі-лісі темному""Соня Амбріс
28.03.2024
Книга: «У лісі-лісі темному» Автор: РУТ ВЕА 🔸 9/10 Трилер, який захоплює. Усе динамічно, цікаво зап ... Детальніше
Про оповіданняДіана Вінтер
28.03.2024
Завжди, коли пишу або читаю оповідання, думаю, що його можна було б перетворити в книгу. Розкрити вс ... Детальніше
І знову перезапуск збіркиЮрій Запорожець
28.03.2024
Черговий перезапуск саги "Трохи пізніше опівночі". https://arkush.net/book/12924 Цього разу озпові ... Детальніше
Гаррі ПоттерOlya Ollivandrovna
27.03.2024
Гаґріт: «Тільки божевільний піде грабувати Грінгортс, банк, який охороняють дракони, заклинання та з ... Детальніше
На Аркуші вже:
10062читачів
112728коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: