Розпочався конкурс 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Електронні книги / Фантастика (1654)

ХХІ століття

Х имерно-чорним словом з пекла скажуть: ,,Просто час такий".

Х іба ж не все потребували тільки ,,хліба та видовищ"?

І буревієм регіт дикий рве над совістю дахи,

С тирає без жалю та каяття святе і дотик Божий.

Т ой зачаровано в думках малює в росах Сонця схід,

О рнамент унікальний на старій стіні руйнує інший,

Л юбов, як завжди, двохстороння, служить тихо-смирно всім,

І у прихід Христа, як у простеньку казку, вірить більшість.

Т ак само рухає прогресом знана лінь і смерті страх.

Т римаючи на страту курс життя, хоча і сам боїться,

Я к власністю керує світом ,,золотий мільярд",

вхопивши швору...

...

dracena72Natalka

Тої ночі я почув перемовини

Тої ночі я почув

перемовини геть інших пацюків, жахіття

інші сновиддями наснилися

пульсуючому мозку.

Та іскра всередині безкапілярної

маси породила переживання більші від

римської пожежі чи

останнього стукоту серця.

Великі схвильовані тролейбуси

мчали до мрій, що вже не здійсняться.

Там, озираючись та задкуючи, вони вставляли

свої роги

у величезні розетки та живилися тими

мертвими затхлими сподіванками, поки їх не

скорцюбило

від переповнення.

«Геть,

в дупу,

ми є моторами, які звільняють вас від надуманого

вами ж

раніше лайна.

Ми тролейбуси!

Очі долу, вклонитися, покидьки-маргінали», – волали ті,

червонорозполосані на боках, нелюдські механізми.

Лиш вітер гнав перекотиполе покинутими

трамвайними лініями.

Поржавілі стовпи,

розламані бетонні плити попід ногами,

недобудовані

червоної цегли споруди поруділи від розпуки

безкінечного неприйняття їх на небі.

Проте не тут

живляться ті нелюдські

схвильовані та агресивні від власної слабкості тролейбуси.

Ні, вони приїжджають до вас у ліжко

й батогом винюхують мрії, поки ви думаєте,

що спите.

...

Vladyslav Pavlov

Арт ,,Мій день"

Арт мій ,,New day".

Без крил взлітаю.

Вік у людей

гнів, чорні зграї

дум не смішних,

Ех, забирає.

Є вигорання.

Жаль до кісток

знов заповзає.

Ич, як регоче

І рух навзаєм.

їдь невгамовна.

Йой, як то буде? -

крізь страхи мовить.

Ллє сліз фонтани,

мир тільки сниться.

Ніж свій дістане,

От, пранк: ріж серце.

Та можна очі -

У вись, у небо.

Фліс, таки штучний,

хоч дуже теплий.

Цур всім напастям,

Чар‐слів не знаю.

Штим розростався -

Щит мого краю.

Юл все втікає,

Я ж в щасті тану.

...

dracena72Natalka

Припарка

Про що не шепочеш на вухо у млі? Розв’яжи мені очі.

Сьогодні день шостий, я зовсім не свіжа, іржи́ кровоточать

Стіни

Нашого з тобою непорозуміння:

Ти ніколи не визнаєш, що просто не вмієш

Жити,

Як оті сусіди,

Що якось їздять по світу одне в одному, вмикають світло, як темно, знають, де діти злобу,

Як робляться діти,

Навіть

Про те, що квітами можна зачати ранок,

А не лише з кави

Сам на сам, заїдаючи нерви думками,

Що жалять.

Про що натякаєш невпинним мовчанням? Звільни мені губи.

Бо так не бува, аби я - лише та, хто завжди тебе губить,

Рівно,

Ножицями, розрізаючи, вбогого по розмітці.

Та уя́ви не вистачить, щоб стати таким умільцем

Вправним.

Поняття позбавив

Про те, як.. Та геть про все, що можна,

Що спада на думку, без чого не обійтися, тому так нестерпно тривожно.

Ототожнене ложе.

Ніхто не винен.

Тож мені слуху забракло і сенс твоїх слів - як припарка мертвому.

Про що ж не шепочеш тепер взагалі? Ти забув, як стер в мені

Шмат, де пророчив майбутнє охоче?

То ж давай, розв’язуй вже тіло. І губи. Й очі.

Бо це із театру мов кадр суцільний:

Не вільний і ти,

Як надумаю десь зійти.

...

Квіла Безодня

Плутанина ночей

Знову тумани над містом,

Та ніхто цього зовсім не бачить,

Вже темно надворі зовсім,

Але на щоках щось гаряче.

На балконі у літню спеку

Найкраще дивитись на зорі,

Але сьогодні, на жаль, їх не видно,

Тому я залишуся вдома.

Буду не спати, сидітиму,

Ні про що я собі поговорю,

Пригадаю часи безтурботні,

Можливо, заплачу знову.

Як хочеться все повернути,

Проте, більш нагоди немає,

Та і час вже давно інакший,

І люди змінились, квартали.

Майже година минула,

А я досі іще не лягала,

Та навіть іще не збиралась,

А жаль, поспати вартувало б.

А для чого? Щоб виспатись? Смішно.

Я не хочу, бо прокинуся завтра,

Я не хочу щоб завтра настало,

Не знати що буде, це страшно.

Минуле мені довподоби,

Я знаю, розумію що було,

Помилок більше не зроблю,

Спогади, от що лікує!

На годиннику пізня година,

Пора заплющити очі,

А в думках ота плутанина,

Знаєте,

не такі вже й погані ночі.

Я змирилась – все ж завтра настане.

Може, воно не погане?

Я на це сподіваюсь,

Та чи правда це? Хто його знає.

...

Поки невідома особа

До неба і в низ

Карти всі скинуті давно

Гра не належить вже тобі.

В голову б’є червоне вино...

І ти залишаєш двері відкритими.

З ночі до ранку чорними,

Лякливими фарбами втілені -

Ми були такими різними.

А залишились… двері відкритими.

Кроки в північ чути твої -

Це не наші слова, не наші думки -

Ми просто маскуємось.

Але вони все одно – вперед чи назад.

До неба і вниз – в нічній темноті:

Орлиний політ, мов дикий ведмідь

Ти загнаний тут – малюєш свій світ.

У безліч зірок – до неба і в низ.

До неба і в низ – без часу ця мить,

Ти йдеш на пролом та сили не ті.

Мов осінній листок у шаленій грі

Летиш до небес і падаєш в низ.

Відкинено в пам’яті історії

І тобі уже сказати нічого.

Змінено усі в світі теорії

І з богами всіма покінчено.

В наших серцях вогонь -

Відчуй самоту серед людей.

Почуття що зійшли на нуль,

В мозку нема нових ідей.

Кроки в північ чути твої -

Це не твої слова, не твої думки

Ти просто лише існуєш.

Але сенсу нема – вперед чи назад.

Опір по крихті зломлено - ти один

Жах огортає душу – це час навпаки.

Чекаєш коли прийде новий день -

Він розірве коло це на шматки.

...

Ruslan Barkalov

Бог і диявол

Бог і диявол раз зійшлися в суперечці,

Про гріх, спокуси і спокуту, силу роду.

Хто правий, а хто зрадник став, до речі,

Господь сказав про диво й нагороду.

І мовив Бог, ти - голод, жах, війна,

Занурюються люди в дно пороку.

І від твоїх голодних, диких ігор,

У пекло потрапляють поза строком.

Людей штовхаєш завжди на обман,

Ти сієш смуту, жадібність і чвари.

І не секрет, війна - то твій дурман,

Поплічник і шакал в кривавій сварі.

А Вельзевул йому у відповідь вторить,

Помилуй, Господи, хоча мені не треба.

Навіщо Ти ж людину сотворив?

Щоб Землю називав сьогодні пеклом?

Навіщо дав їм всім свободу і любов?

І наділив їх владою на заздрість?

Навіщо ти прощаєш знов і знов?

Людина ж має козирі по масті.

Ти б краще сотворив їх хробаками,

Щоб більше не було кого карати.

Щоб ці істоти не були ґвалтівниками,

І не могли ні катувати, ні вбивати.

Мовчить Господь і котиться сльоза,

Любов'ю молиться і вірою запекло,

В очах диявола вже вогняна гроза,

Він знає, на Землі давно вже пекло.

...

Валентина Басан
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Розпочався конкурс 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦
23.11.2023

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Ви довго чекали, але час настав! Починаємо збирати твори на конкурс 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Озброюємось квантовою механікою, перечитуємо класику наукової фантастики про паралельні реальності та надихаємось втіленими у кінематографі та відеоіграх мультивсевсвітами! ⚡️

... Детальніше
Блоги
Ксенія Демиденко "Позитивна дитина"Moonrise Darkness
02.12.2023
Посилання на книгу, яка цього разу стала жертвою мого відгуку: https://arkush.net/book/762 Раніше це ... Детальніше
Істота у дзеркаліDeadNeko & Polska kotka
02.12.2023
Чи варто радіти скарбу, що отримано задарма? Ваш успіх, ціною невдачі іншого. Або ж, все було навпак ... Детальніше
Без "токсік"Ханна Трунова
02.12.2023
✨️Я від самого початку вирішила, що в моїй книзі не буде "токсік" стосунків. На початку історії, зві ... Детальніше
17 розділ "Цвіт Адонісу"!Анастасія Горицвіт
02.12.2023
Ось вже нарешті і 17 розділ "Цвіту Адонісу" є у вільному доступі! Момент перелому, коли долі двох о ... Детальніше
Нова книга Венера Море
02.12.2023
Гаразд, я знову пишу 😇 на цей раз " Жива Історія,, призначена іншій дівчинці в якої так само дцп. Т ... Детальніше
Я купую Аркуш!Бодісон
30.11.2023
Так, сьогодні не 1 квітня, але й ви правильно мене зрозумійте. Коли я бачу круті ідеї та проекти, то ... Детальніше
На Аркуші вже:
8458читачів
83591коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: