Роузі Рей

Навіть, якщо я солодка зовні.

Наївна всередині.

Ніколи не бажала, гонитися за грішми.

В мене інші мої ритуали.

Тисни на мене.

Бий, принижуй.

Мені буде плювати.

Я піду.

В мене одна ціль..

- Стати щасливою.

Я знайшла..я стала..

Я мрію, я бажаю.

Ти клятий шоколад зовні.

Мої спогади.

Я їх знищу.

Минуле, залишу позаду.

Буду з тобою.

Лише в твоїх снах.

Наївною, такою дурепою.

Якою була раніше.

Але лише в твоїх мріях!

4.03.25

#ВіршРоузі

Привези мені рому,

Коньяк чи цукерки..

Я просто запалю свічки..

Принеси мені квіти червоні, і байдужі кроки свої..

Ти обіцяв мені усе,що я захочу..

А потім враз із зникли мої мрії..

В чудеса,не вірю до сих пір..

Ти ж просто привели коньяк..

Постав переді мною й подай хайбол..

Я вип'ю все до дна,сп'янію..не зможу плентатись по дому...

Привези мені Non Stop і покурити..

Я спопелю усі вінчання,таємниці..

Ти зможеш це перетерпіти чи втекти..

Вибір за тобою..милий

Привези мені пиво,безалкогольного..і додай маршмелоу до нього..

Я скривлюсь...подивлюсь...закричу..

Ти повинен мене провести,в найкращому вигляді..

Просто стояти й дивитись,ти це зараз серйозно?

Я просто курю сигарету..мій біль наростає..і в середині пусто..

Я заглушила біль,хоча і не мушу..

Привези мені те,що я люблю..мармелад,солодощі..

Забудь!

Я хочу ароматної кави і рибу фугу..

І хоч німітимуть пальці рук..хоч вб'ю себе..та це краще ніж вбивати повільно й без жалю..

Ставитись відповідно,щоб не запідозрив ніхто..

Бути такою,як всі..

Привези мені, кухонний ніж з Епіцентру..

Я просто поріжусь..і ти матимеш щастя..

А,як ні........

Привези мені,снодійного і мармелад кисленький..

Щоб я спробувала,в останнє цей чудовий смак..

А потім вчинила передозування - злочин проти себе самої..

Такої похмурої..немов взятої з попелу й каменів..

Щоб ти лягнув біля мене...заснув..

Прокинувся,а мене вже немає з тобою..

Привези мені,моє останнє бажання з собою...

Дай на малювати в темноті картину,дай мені ніж я прикрашу її своєю кров'ю...

Привези,мені свічку..поверни 15 століття..нехай спалять мене живцем..

Я відьма - я ходячий ризик небезпек...

Привези мені,в останнє пачку сигарет......

Тобі потрібно бігти від життя

В тобі тече залізна кров

Ти лиш одну мить зроби своєю

Й заснеш навіки у пітьмі моїй

Оракул - це твій дар

Тобі далеко до небес

Але ти влучно кидаєш постріл

Й попадає у курок..

Ти лиш моргни..

Й загоряться твої руки..

Знайдеш під леревом себе

Бездиханну.. непросту

Тобі потрібно знати все,

Не здатись,перемогти!

Кривавий меч,ріжить твою душу..

Рана,гоїться глибока..

Та ти все одно танцюєш..

Танцюєш,бо без танцю тебе в'бють.

Ти станеш фарфорою лялькою..не живою.

До тебе будуть приходити люди.

З намірами зловтіх.

Твоє серце вирвуть у кинжалі..

Й віддадуть собаці гризти..

Твою душу охватить смуток та печаль.

Ти покинеш цей проклятий світ.

Але як тільки як тіло огорнуть лозою..

Тобі стане спокійніше на душі.

Якщо б ти розповсюдила смерть?

Сказала все в обличчя людям?

Зруйнувала б тих хто ображав?

Чи стала б ти тоді щаслива?

Чи стало б краще жити в світі?

Я не хочу повчати,тебе життю

Я просто кажу..

Щоб було як би ти забула рідних?

Не згадала в пам'яті ясній своїй..

Й залишилась одна без друзів..

В безкрайнбому морі гладкім

Ти б стала певне плакати..

А хтось сміятись і радіти тому

Але точно не ти,бо ти кохала..

А тебе так просто забули як порох

Розвіялась любов твоя до нього.

І вітер завів тебе у небо

А він тебе так і не згадав..

Хоч в пам'яті залишилась іскра..

Та чи згадає хтось тебе..?