Маргарет Оутем

Голос це не твій,

Я тебе не знаю,

Хоча зараз підозр не маю.

Твій голос - він, як спів пташок,

Зараз він кричить, а серце моє до тебе мовчить,

Я дихаю, живу,

Я це знаю,

Знаю, що до тебе почуттів більше не маю.

Забудь те, що не можеш змінити.

Забудь те, що забув.

Не в спомин те, що ти втратив,

Забудь і мене також.

Пам'ятай, що я вже минула,

Пам'ятай, мене для тебе нема,

Пам'ятай у житті все мина.

Я віддала своє серце в чужі руки, тепер воно розбите, це буде мені наукою.

Що я зробила,

За чим поганим я ішла

за що мені доживати на самоті свої літа.

Довіри немає, вона розбита на друзки,

Що я зробила,

За чим, не тим я йшла

за що мені, доживати на самоті свої літа?

Ти ламаєш вітер,

Ти вбиваєш серце,

Ти мене кидаєш,

в світлі злих вогнів.

Море розлучає,

час серце лікує,

Вітер дме сильно,

Вдивляюсь вдалечінь.

Я залікую душу,

Я очистю зброю,

І піду до бою,

Сильна, як завжди

Якщо, ти будеш зі мною

Я гори зверну, в забутті

Якщо, ти будеш зі мною

Вибач, скажу я тобі

Якщо, ти будеш зі мною

Повернешся, тихо вночі

Вибач - скажу я тихо - кохаю - скажу я тобі...