Вона
Ніхто не знав, чого боялась,
яка була, й кому мила,
завжди любити намагалась
усіх і все, і цим жила.
Життя любила, чи терпіла,
вона й сама не зрозуміла,
чого хотіла́...
Так хотіла!
Прекрасне бачити в усім,
і завжди мріям піддавалась,
так гарно марила у снах.
Але життя — така прима́ра,
воно не сон, не сон, на жаль.
Вона писала і чекала,
щоб змінилось хоча б щось, хоч раз,
але життя — така прима́ра,
воно не зміниться без нас.
...
фурія