Герман Харрінгтон

Там, де розпусти хизування

Де підмінили сенси слів,

Там винних буде виправдання,

Невинних же - до рук катів.

Святе ,сакральне - все змарніло ,

Розбрат і кожен на свій лад...

Руйнуються основи тіла

Народу і родів уклад.

І чесний люд втрачає віру ,

Підточений розбещенням еліт .

Коли суддя фальшує міру

Злочинцям він - друзяка- пройдисвіт...

Власний варіант перекладу ГЕТЕ

Альфа. Бос. Мажор козирний.

В черзі всі стоять чекають.

Дуже треба шлюб фіктивний,

Бо щось в нього відбирають.

Випадковий секс, вагітність і зухвала героїня,

Мільйонера випадково, спокушає без бікіні.

Емоційно і відверто – вісімнадцять сцени плюс

Владний, щоб герой роману не утримавсь від спокус.

Ще дитина і колишній, можна навіть не від нього,

Бо за право всиновити поборотись мусить довго,

Всі стосунки - нездорові, щоб та пристрасть через край.

От бестселлер вже готовий, хоч на друк його давай.

П.с. За цей вірш була заблокована невеличка іронічна збірка на одній рожевій платформі - через багаточисельні скарги невідомих авторів)))

Замучу я марафончик, після нього ще флешмоб,

Зо три блоги ще запощу, читачів набрати, щоб.

Тут підписка за підписку, там читання  - "баш на баш",

Не до книг мені писання - тільки но зловив кураж...

В дупу йде художня цінність, і туди ж запхну сюжет, 

Головне тепер "маркєтінг" - вибачає хай естет.

Трохи сексу, трохи крінжу  - успіху "складний" рецепт,

Лиш невдахи критикують ідеальний мій концепт.

А тіні знову впадуть на вікно,

І місто вкотре зникне у пітьмі,

А ти волосся не підправиш на чолі,

Цигарки попіл не зіб’єш на дно.

І камінь підвіконня - наче лід…

Забув давно тепло твоїх долонь,

І не торкнутися губами твоїх скронь,

І запах не вдихнути хоч на мить.

І в котрий раз ми спалюєм мости,

Ховаємось по різних берегах,

По різних континентах і часах,

І ставимо на почуттях хрести.

І як завжди - пройдуть роки й віки,

Для нас не буде більше таємниць -

Знайду тебе по відблиску зіниць,

А ти мене - по дотику руки.

Вподобайки ставлю щедро, в коментах медочком ллю,

Розсипаюсь в компліментах на відверту маючню.

Ціль моя - підписок більше, вийти в лідери Букнет,

Не читаю, те що лайкнув , коментар під трафарет.

Марафони і флешмоби , блоги клацаю щодня ,

Посміхаюся всім у очі – топ-письменник адже я.

Що не зробиш за баблішко, за «комєрчєскій успєх»,

«Пазітіва» ношу маску – щоб не стати, як «ред флег» …

Ні на чий не стану захист, не влізаю в жодний «срач»

Бо ж впаде у мене «рейтинг» і відпишеться читач.

Не чекай від мене правди – щоб сказав, я так як є

Хоч й живу в облуді ницій, зате капає «лаве».