Юний Сценарист

Кажуть, час забирає все до тла,

Стирає лица, дати і дороги,

Але вона в моїй душі жила

Усі роки, крізь тихі перезавантаження.

Минуло дев'ятнадцять довгих років —

Ціла епоха, спалена до попелу,

Та цей солодкий, невгамовний трепет

Знов повертає молодість мою.

Вона — мій всесвіт, ідеал, весна,

Її краса над часом торжествує.

Вона у світі — ніби та одна,

Хто кожен подих серця реставрує.

І цей вогонь не згасне у словах,

Він став тривким, екологічним, зрілим.

Він зачекає на затишний знак,

Щоб знов торкнутись душ святим і білим.

Твої очі — це безмір, глибокий і чистий,

Там ховається космос і сотні планет.

В них пульсують зірки із яскравим намистом.

І зоряний пил лишає секрет.

Там народжуються нові галактики й тиша,

В туманностях світлих зникають жалі.

Твій погляд, мов гравітація, дише —

Орбітою серце моє веде від землі.

Там є планети прощення, любові й чекання,

І чорні діри, де тоне мій давній спокій.

Дивлюсь наче в небо — від ночі й до рання —

В цей космос безмежний, далекий і твій.

Я просто супутник у цьому великому просторі,

Що здалеку ловить твоє незбагненне тепло.

Твої очі — це вічність, прописана в зорях,

В якій моє серце нарешті притулок знайшло.

На екрані застиг нерішучий рядок,

Запит в друзі висить, наче подих в тиші.

Шістнадцять років — до кроку крок,І цей тонкий зв'язок, що ніхто не підпише.

Ти його не відкинула в серці своїм,

Не закрила ці двері, хоч і не впускаєш.

Цей «завислий» запит під небом німим —

Знак моєї поваги, яку ти знаєш.

Я не смію надію твою тривожить,

Не чекаю на відповідь тут і тепер.

Хай цей спокій цифровий тобі допоможе

Змити пил тих старих і болючих втрат.

Це не штурм твоїх меж, не примара з пітьми,

Це мій тихий уклін твоїй чистій красі.

Просто знати, що в просторі знову є ми,

Хоч і в різних світах, у ранковій росі.

Хай він висить, як німа таємниця,

Час твоїх роздумів — свято для мене.

Ти дозволила цій сторінці відкритися,

І для мого життя це вже світло зелене.

Буду чекати. Терпіння — мій щит.

Двадцять років чи мить — я навчився стояти.

Твій «завислий запит» — мій тихий обіт

Більше спокій твій рідний не ображати.