Ціан Т.

Вітаю на іншому боці пера.

Це — місце червоного, де на папір лягають не лише надії, а й страх, скорбота, гнів.
Це — місце, де світле змішується з темним і створює візерунки на душі, як олія з водою.
Це — місце, де немає сенсів, а є лише проза і те, що ви знайдете в ній.

Колись, коли закінчаться чорнила — цього місця не стане, і червоне засохне, і темне зі світлим посіріють, і проза перетвориться на прості літери.

Але поки це місце ще існує. Тому — вітаю. Сподіваюся, вам буде затишно.

Телеграм-канал
Друкарня