Дай мені руку свою, а я в свою чергу відведу тебе до безпечного місця. Місця, де ніхто не зможе завдати тобі кривди, яке насичене квітами та безкрайнім полем, що дасть можливість відчути тобі свободу у всьому. Віддати тіло в спокій і більше ніколи не хвилюватись навіть про дрібниці.
Відвідавши це місце ти назавжди відчуєш, що таке спокій. І ніхто не завдасть тобі болю, моя мила.
Ти бачиш силует, який оберігає дану місцевість і зберігає все живе навкруги. Сидячи на лавочці, яка оточена арками з вставками у вигляді тварин, наспівує мелодію, що гріє душу. Тут твій спокій. Подивись навкруги.
Ти бачиш ділянку в якій розташований парк з фонтанчиком, а поряд муркочуща кішка, що спостерігає за питтям пташок.
Робить потягушки і виділяє свої кігтики. Вона така м‘яка, що хочеться в неї заритись і забутись.
Але перед цим дійством - станцюй.
Станцюй в останній раз. І посміхайся.
Адже це твій останній раз. Я хочу, щоб ти
була щаслива.
Неймовірні рухи, які ти робиш - притягують мене до тебе. Бути поряд, дивитись в ці очі, що сяють і дають серцю битись швидше і швидше.
Ти запалюєш і не даєш піти в забуття.
Щоразу мої руки горять тобою і не дають втомитись ні на мить. Хочу пройтись по кожному сантиметру твоєї шкіри, що має запах мандаринів.
Запалю для тебе свічку, адже ти станцюєш на кожному міліметрі цього вогника і будеш найщасливішою.
Не даєш моєму розуму спокою, бо як за тебе вхопитись і не зійти з розуму?
Кожна часточка тіла наповнена вогнем, що обпікає мене.
Щоразу на мій дотик ти палаєш і мене спалюєш.
Але обпікаючись я не перестану тобою милуватися
Пухир на пухирці. Немає вже місця. Добігаю кінця. З кожним разом біль починає про себе давати знати.
Я хочу дивитись тобі в очі, взявши твою руку, поклонитись тобі і віддати себе всього в продовження твого сміху.
Зупинись на мить, аби сплестись в одне ціле. Взятись за руки та станцювати до попілу, що розвіється від твого подиху.
І я буду найщасливішою людиною, бо дав тобі те, що ти просила - відчути себе живою.
marten