Адель Станіславська

Першим з опаперених видань стала збірка поезій "Во ім'я любові".
То можна сміливо називати пробою пера...
Власне, коли вона з"явилася на світ, авторка тих простеньких і у великій мірі наївних, хоч і щирих текстів, давно покинула спроби писати.
Але натхнення - річ дивна...
Воно прийшло тоді, коли його уже не чекалося...
Так на світ випросилися тексти, що потому знайшли свій відбиток у іншій збірці під назвою. "Мереживо душі".
Час минав. Віршоване собі періодично з"являлося. А паралельно йому попросилася проза...
Коротка і зіткана з живих історій іще живих, чи колись живих людей.
Історії, що жили в підсвідомості авторки десь глибоко-глибоко, однак не настільки, аби вона не спромоглася їх віднайти і показати світові.
Так зіткалося прозове кольорове полотно під трохи дивакуватою і більш казковою назвою "Правда і кривда".
А натхнення...
Воно приходить і досі...
Тексти народжуються і стають все зрілішими і зрілішими.
Власне, достоту, як і їх авторка. ;)