Доісторична пісенька на чужому весіллі

Ах, тобі хотілося прописки,

А моє кохання непотрібне

До уваги бралося як фактор

Поєднання рівного із рівним.

Ти Печерськ любила та Шулявку.

Телефонна книжка захалявна

Розпухала, начебто вагітна,

Наче коментар до "Бхагават-Гіти".

Ах, над кручами Дніпра залізна баба!

Ах, Шевченко в позі арештанта.

Каблуки твої дзвенять набатом,

Ти красива у джинсових штанях.

Ми ходили разом і стояли.

Тільки все не те, чого потрібно.

І тебе письменники вітали,

Що горілку заїдали хлібом.

І тебе вітали контролери,

І таксисти створювали пробки.

Та Щербицький, що тоді не вмер ще,

Дивувався, що це транспорт робить.

І в кіно квитків не вистачало,

В магазинах хвилювались черги й

Тебе претенденти зустрічали

Поцілунком з "Києвом Вечірнім".

Ах, коли кріпачка, то у місті.

Ах, якщо не вище, то й не далі.

Як горіла ти, хоч звісно, я не містик, -

Наче Богоматір відлітала

До країни, що зоветься Вирій,

Чи у край на Сході, чи на Захід,

Під фатою тиха, наче мрія,

І безплотна, мов не знала спраги.