Черевик

іду собі, такий задрипаний

і вже не зовсім молодий:

у лівім черевику рипає,

немов у колесі без ніпеля,

хоч зупинися та не йди.

ще півквартали і проклятому

кінець походу настає.

в мішку вода і два салатики,

із оселедця й олів'є,

і книжка про теор-граматику

(де закладкою олівець)

густа і темна, наче патока,

уся зацапана й розпатлана,

сказати чесно, нанівець.

припустимо, не так і голосно.

мо', за машинами й не чуть.

але скажи, з якої користі

мою ти акцентуєш путь?

рипи-рипи. не так далеко вже.

і начувайся, бо їй-бо

до хати тільки-но дохекаю -

вчиню тобі правдивий реквієм

і болестрашицький футбол.

а втім, чого б їм помічати:

очами де не поведи

летять і пурхають дівчата

немов качата до води.