Во ім'ялюбові

Нема дорожчого у світі ніж рідна мама.

Мамо, мамо... Голубко сивая моя,

Привітна, ніжна та ласкава,

Моя ти страднице свята.

Так, так – свята. Я не боюся

назвати іменем таким

мою коханую матусю.

Бо стільки весен, літ і зим

Мене від бід охороняєш,

і молишся й недосипаєш

у Божі ночі... Мамо, ти

мені, як зірка з висоти

тепло даруєш рік від року,

хоч я вже й виросла нівроку.

А ти продовжуєш невтомно

мене голубити. А я... О, Боже милий,

Чи достатньо тобі належне віддаю?

Але повір мені, що я люблю

Тебе всім серцем і душею

любов’ю ніжною своєю.

Твоєю ніжністю живу.