Квилила чайка
Квилила чайка зранена журбою.
Несла свій біль, тріпочучи крильми.
І ринув жаль із хвилями прибою
На мокрий берег білими грудьми.
Стогнало море, слухаючи тугу.
І срібний місяць лив свою печаль.
Втрачала чайка зраненого друга....
Тремтіла пісня про чаїний жаль...
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.