Маленька нiчна музичка

посеред ночі пробудилось

порторіканськеє кубло

в землі щось ходом заходило

у небі гудом загуло

заворохобила гангрена

і бруклин палом запалав

затанцювала макарену

санта марія дель пілар

а з дому того, що навпроти

ревнув на совість і за страх

дрівнобіжучі давні ноти

Йоган і Себастіян, і Бах

утрьох вони волали дружно

і побороти не могли

гітари й ґонґи харалужні

порторіканської орди

а в третім домі хтіли спати

сашко там чув образу й сказ

і як було не в перший раз

почав недобре замишляти:

поїхать ранком у бей рідж

купити у крамниці “рюґер”

та індіани джонса ніж

аби боялися злодюги

бо з чорним порохом пістоль

без перевірки йде у продаж

бо дуло ж арґумент простой

ногами правди не доходиш

перечіпляючи стільця

вікна він защібку налапав

і гнівно з усього лиця

назовні викинув “шатапа”

і змовкла веремія ця

і він, як увірвалась казка,

у те кубло порторіканське

гранату кинуть обіцяв