Мелодія миру

Коли вітер приносить війну,

А сонце надію вічно живу.

Коли країна співає пісню свою

Для тих, хто загинув в бою...

Коли серце тремтить від жалю,

Я тихо шепочу і Бога молю,

Шоб на крилах приніс журавель

Мелодію миру, на радість земель.

Коли почують люди пісню з небес,

Повірять нарешті в силу чудес.

Повернеться мир і щастя очей.

Спокій прийде в душі людей.

Під сонцем почне зеленіти земля

Кожен побаче це зі свого вікна.

Силою наповнені стануть серця,

Коли нарешті нас залишить біда.

Радіти почнем під літнім дощем.

Ми щастя своє заслужили мечем.

Сотні напишемо щасливих поем.

Згадаєм серця, що палали вогнем.