Різьбяр або Обраний Оригіналом

Початок у майбутньому

На вивісці біля центрального входу хмарочосу у вигляді параду планет сонячної системи світився золотими буквами геліографічний напис: «ЦБуДМН». Зелені насадження в мистецьких витворах садівництва росли повсюди, навіть, на дахах будинка, основним мотивом яких були Людина та Природа, що знаходяться в гармонії один відносно одного, а цілісність їхнього буття пронизує невидима позитивна енергія.

У головній будівлі, що нагадувала силует Сонця з балконами-протуберанцями, метушилися службовці. Високий молодий програміст Вітал з кучерявою чуприною над чолом сидів перед екраном телевізора, котрий міг трансформуватися в різні форми – залежно від змісту зображення, часу доби, пори року, погоди та інших ситуацій. Службовець зафіксував у скрині повідомлень світло зеленої лампочки з цифрою 5 та буквою Р. Це означало, що отримано дуже важливий месидж.

− Прийшло зашифроване термінове повідомлення, адресоване Центральному бюро узагальнення духовно- матеріального начал, – повідомив він у мікрофон з голограмою «Г@О».

− Скопіювати файли та переадресувати на Менфрейм! – почувся голос у відповідь.

Програміст скопіював файли повідомлення й відіслав на Менфрейм – головний високопродуктивний Вселенський комп'ютер. Потрібно було виключити всі можливі помилки й провірити на детекторі фальші зміст даних у повідомленні.

Сем-мен, високий худорлявий чоловік з виразними зеленими очима, стояв біля пульта Менфрейма. Його одяг в артстилі аля-космонавт та всі знаки розпізнавання на ньому, серед яких були букви «Г@О», а також виважена поведінка вказували на те, що він був тут за головного. Досвідчений керівник одразу зрозумів, що це щось дуже важливе, бо справа вгорі на пульті засвітилися кривавого кольору крапки, які з’єднувалися імпульсами в п’ятикутну зірку. А це означало тривогу найвищого ступеня. Сем-мен добув з централізованого сховища даних опрацьоване повідомлення й не помилився у своїх здогадках.

− Духовне й матеріальне не можуть стикуватися в заданий момент і поволі відхиляють свої потоки духовної енергії й матеріальної субстанції одна від одної, – читав Сем-мен з нотками тривоги й, ніби сам собі даючи відповідь, прошепотів. – Потрібно знайти похибку відхилення…

Після виконання інтенсивних обчислювальних операцій Сем-мен вирахував похибку, як траєкторію матеріального, напрямок та сила якої прямо пропорційна силі й напрямку духовно-ментальної енергії, як невидимих частинок матеріального потоку, помножена на коефіцієнт позитивності думки. Якщо цей коефіцієнт буде мати хоч незначне відхилення навіть на долю секунди градуса, то потоки матеріального й духовного не зможуть стикуватися.

− Здавалося б, якийсь там градус відхилення!.. Але ж ні! Це в декількох відтинках часу! – слова стрілою пронизали думки Сем-мена. − Необхідно негайно знайти причину та обчислити конкретний час її виникнення.

За допомогою високоефективного програмного забезпечення Сем-мен провів ґрунтовне обчислення й зробив висновок, що початок 2000-х дав серйозний збій у світовому порядку, а проекція його наслідків впаде на найслабшу сферу життя в майбутньому. І щоб мати змогу протидіяти згубним наслідкам, потрібні високоефективні прилади, створені людськими руками за сприяння спільних потуг у духовній сфері, як цілісної системи захисту людства та природи.

− Оригінал вже давно подає сигнал тривоги, – мовив Вітал і висловив далі думку Сем-мена: – Людство втрачає поволі зв’язок із сакральним минулим, а, отже, і вмінням швидко направити взаємодію духовної та матеріальної сфери у єдине русло.

− Людська цивілізація досягла надзвичайних висот у прогресі розвитку техніки, але вона катастрофічно втрачає позитивну вселенську ментальність, – продовжив Сем-мен, не перериваючи розповіді. – Ми зобов’язані втрутитися!

− Виходячи з точки Р, ми повинні знайти того, хто врятує людство, – завершив програміст Вітал, поправляючи свої пишні світлі кучері з високого чола.

Після декількох матеріально-фізичних та духовно-психологічних аналізів команда ЦБуДМН обрала його – різьбяра, який врятує своїм талантом, як матеріальною стороною, та добрими намірами, як духовним станом, світ та все живе від самознищення.

Сем-мен ще раз провірив на проекційному дисплеї задатки й талант обраного і ввів усі дані у відповідну селекційну таблицю, яка знаходилася на Менфреймі. Надшвидкісна операційна система обробила дані й незабаром повідомлення було послане на погодження до Оригінала.

Команда Сем-мена повинна докласти усіх зусиль, щоб Обраний Оригіналом зумів стикувати в заданий момент духовне та матеріальне начало. І тоді ментальна пам'ять людства візьме напрямок у позитивну сторону, а підживлювати її буде пучок енергії споконвічних поведінкових узагальнень, яка буде проходити крізь символи, як матеріальне, й стане рушійною силою практично-духовного оновлення світу.

− Як це буде працювати? – поцікавилася новенька співробітниця, зелені очі якої засвітилися допитливістю, і водночас, випромінюючи радість.

− А ось так, – почав пояснювати директор бюро. – Якщо нанести у відповідному візерунку автентичні сакральні символи, котрі відображали б цілісність і завершеність думки, як запрограмованої позитивної дієвості уяви виконавця чи замовника через виконавця, на відповідний предмет, то радісна думка митця, передаючи позитивний імпульс працівнику з іншої сфери діяльності, наприклад – фізику, зарядить його позитивною енергією й той, відповідно, створить певну матеріальну річ, котра принесе людству тільки користь.

− Імпульс думки споконвіків витав поміж земними істотами, котрі мали здатність думати, – ніби перейняв естафету Вітал. – Він зв’язував людство в єдине ціле певним телепатичним випромінюванням, так званим надчуттєвим сприйманням мисленнєвого спілкування між людьми на віддалі або відчуттів стану іншої живої істоти. Але це спілкування мусить бути позитивно зарядженим і тільки тоді воно спонукає до дій на благо людей та їх процвітання.

− Хто він буде, цей Обраний Оригіналом? – запитала з цікавістю білявка, яка поряд уважно слухала, стараючись нічого не пропустити. – Я би хотіла хоч краєм ока побачити таку особливу людину.

− Обов’язково побачиш, тому що це буде твоїм першим і дуже важливим завданням, – відповів Сем-мен і в його суворому погляді керівника блиснула іскорка батьківської турботи, а чи гордості...