На дзвінку у сина
000331
****
Сьогодні я стояла на дзвінку у сина
Лунав наш Гімн, сльоза з очей текла
Десь у душі болить і відчуття що винна
Що винна в тому, що сьогодні йде війна
Я не знаю як вам описати відчуття
Но він звучить сьогодні наче інший
І це все тіж однакові слова
От тільки сенс і глибина у ньому інші
Дивилась на дітей, це квіти, щастя
Дивилася у небо, там же Янголи
І біг маленьки Костя, збоку Настя
Лунав веселий сміх, щасливі дітлахи
І знову погляд в небо, так болить
І дякую сказати, зовсім мало
Дзвінок останній в школі задзвонить
А все тому, що хтось віддав життя
за свято…
Автор: Стрельченко Надія (Усмішка)
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯