На дзвінку у сина

000331
Публікація: 31.05.2023
Вірш
Завершено

****

Сьогодні я стояла на дзвінку у сина

Лунав наш Гімн, сльоза з очей текла

Десь у душі болить і відчуття що винна

Що винна в тому, що сьогодні йде війна

Я не знаю як вам описати відчуття

Но він звучить сьогодні наче інший

І це все тіж однакові слова

От тільки сенс і глибина у ньому інші

Дивилась на дітей, це квіти, щастя

Дивилася у небо, там же Янголи

І біг маленьки Костя, збоку Настя

Лунав веселий сміх, щасливі дітлахи

І знову погляд в небо, так болить

І дякую сказати, зовсім мало

Дзвінок останній в школі задзвонить

А все тому, що хтось віддав життя

за свято…

Автор: Стрельченко Надія (Усмішка)

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі