Електронні книги / #усмішка (30)

Кохання безмежне, надійне і щире

Всі струни душі сколихнуло в мені.

Повільно скотившись, немов по краплині,

Поглинуло серце й зосталось на дні.

Мене покидати не хоче, не сміє.

Запитує: гарно без мене жилось?

Та певно не дуже, бо усмішка гріє

Й лиш зараз стає більше схожа на щось.

(Червень 2008 р.)

Залиш на згадку ранкову усмішку

І свій поцілунок, і каву у ліжку.

Залиш мені погляд ласкавий – на втіху,

Я з ним перешкоди всі радо зустріну.

Залиш мені сил на двобій із журбою –

Я ринусь на рівних (в думках із тобою).

Без сумнівів, роздумів і коливання

Я кинуся в бій за любовні страждання.

Залиш сподівання на долі випадок,

Що десь ми зустрінемось пізно чи рано.

Щоб знала щороку, щодня і щомиті,

Що є прокидатись для чого у світі.

(Лютий 2015 р.)

Її мовчання - це контур голубки,

що тонкою ниткою крил

розділяє сонце палких губ

і здимається вище хмар,

коли посміхається небо її очей.

Там плавиться золото променями скипівши,

І ллє солом’яну тінь - шепотіння,

переливаючись у шовкове волосся ночі,

що наче куліси розходиться відкривши простір

для серця любовної пісні, їі усмішки.

07.11.2020

Минуло багато мого часу,

Коли я наваживсь сказати слова.

Минуло ще трішки мого часу,

Коли відмову мені теплою ти подала.

Минуло ще часу мрій і думок,

Віршів, забаганок й лляних тих строк.

Минуло багато, а може, і мало –

Виною мені стало кохання.

Минула вже осінь, весна і зима,

Під теплим дощем блукаю щодня.

Минуло більше року надій, слів, сподівань і милих тих дій,

Простих і складних забаганок і букв.

Минулих усмішок, сварок і розлук,

Багато сліз, образи і горя,

Минулих хвилин і годин

Без тривоги.

Простих радісних емоцій і дії,

Які були неначе з надій.

Хоча і маленькі, і повсякденні були,

Всерівно стовпом світла стояли в імлі.

****

Його ім‘я повинні знати всюди

І посмішку чудову пам‘ятати

Наше покоління навіки

Буде Дімі Таранусі, шану віддавати

Вже сніг його могилу засипає

Похований він між своїми, та не там

Батьки чекають вдома домовину

Із Дімою, що відданість віддав

І як його душа взлітала в небо

Я точно знаю він ще не хотів

Та значить так для чогось треба

Щоб Янголом до Бога відлетів

Як дощ іде то небо завжди плаче

А я за спокій віддано молюсь

Мій Діма все життя для мене значив

Та вже мені його не віддадуть

Скінчилася земна твоя дорога

Пішов у вічність це вже назавжди

Чомусь написана така для тебе доля

Піти від нас ще зовсім молодим

Автор:Стрельченко Надія (Усмішка)

Я твóю ýсмішку хутко зашию,

Голкою гострою, ниткою срібною,

Стібки будуть рівні - тримаю за шию,

Ти вже відчуваєш себе непотрібною?

Метелики в очі, у вусі павук,

І бачити, й чути тобі це не варто,

Блокуй всі думки, блокуй кожен звук,

До тебе давно слід поставити варту.

Замкнуться вуста візерунком із шовку,

Слова вже в капкані, наступні - емоції,

Ти їжу давала лиш темному вовку,

Для світлого лúшила... жодної порції.

Застрягли у горлі усі твої крики,

А біль вже давно переповнює чашу,

Не вийде утримать звіринії рики,

Безсилля закінчить історію нашу.

(19.12.2025.)

***

А може власне зупинитись в миті

Подихати життям, відчути шум

Та як навчитися, як душі - вбиті

І вже ніколи нам не вигнати цей сум

А може власне відпустити все

Плевсти по течії важкої долі

Душа моя і так вже не живе

Вона у болі, навіки в неволі

Автор: Стрельченко Надія (Усмішка)

***

Надихатись тобою хочу

Послухати твій голос в тишині

Дивитися у світлі , чисті очі

І ти щоб міг вдивлятися в мої

Напитися я хочу твого тіла

Кохати всього, дихати тобою

Я б все з тобою знову захотіла

От лиш би ти побув іще зі мною

Мені сьогодні наснились очі

І знаєш, вони твої

Я дивилася в них так охоче

А ти уважно вдивлявся в мої

Обійми мене, чуєш ?! Сильно

Обійми мене так що є сили

Бо з тобою мені так вільно

Бо лиш з тобою хотіла жити

Автор: Стрельченко Надія (Усмішка)

****

Сьогодні я стояла на дзвінку у сина

Лунав наш Гімн, сльоза з очей текла

Десь у душі болить і відчуття що винна

Що винна в тому, що сьогодні йде війна

Я не знаю як вам описати відчуття

Но він звучить сьогодні наче інший

І це все тіж однакові слова

От тільки сенс і глибина у ньому інші

Дивилась на дітей, це квіти, щастя

Дивилася у небо, там же Янголи

І біг маленьки Костя, збоку Настя

Лунав веселий сміх, щасливі дітлахи

І знову погляд в небо, так болить

І дякую сказати, зовсім мало

Дзвінок останній в школі задзвонить

А все тому, що хтось віддав життя

за свято…

Автор: Стрельченко Надія (Усмішка)

****

Не чіпайте мене, я вже інша

Не кажіть більше слів співчуттів

Бо цей стан у душі вже на вічно

У час важкий я живу на землі

Не чіпайте мене, відпустіть

І слова за спиною сховайте

Для когось іншого їх залишіть

А плітками мене не лякайте

Не цікавлять мене ваші погляди

Не погублять мене ваші очі

Я вже інша, я біллю похована

Я сильніше ніж ті мої ночі

Автор: Стрельченко Надія (Усмішка)

****

І не знаю куди іти

Як в душі відчуваю пекло

Як же хочу знайти світи

В яких ти, та це так далеко

Гасне свічка як довго молюсь

Та кохання не згасне точно

Я на фото твоє дивлюсь

Не відпускаю ще остаточно

Зупинись я благаю не йди

Я у сні це тобі гукаю

Ти там кажеш що не спіши

Що у вічності ще не чекаєш

Та молюся щоб сни й з тобою

Бо живим там тебе я бачу

Відчуваю твоє тепло

Сон мине і я знову

заплачу…

Автор: Стрельченко Надія (Усмішка)

****

Моя доле!

Я до тебе пишу

Подзвонити бажаю до нього

І багато тобі заплачу

За ціну не хвилюйся

Бо готова платити життям

За секунди я не поскуплюся

А за хвилини літа віддам

Моя доле!

Дозволь ще сказати

Не багато. Про те, що мовчу

Не прошу вже його обійняти

Бо оплату за це не знайду

Автор: Стрельченко Надія (Усмішка)

****

Тиша болить у розбитій душі

Голосно плаче від болі

Їй невгамовно сьогодні щемить

Бо зламалась на шмаття в неволі

Тиша кричить, це - нормально

Мовчки говорить, про все крихке

І здається це все ідеальним

Та крик тиші вбиває мене…

Автор: Стрельченко Надія (Усмішка)

****

Здається я впала тато

Сильніше, не так як малою

І заглушити вже я не зможу

Цей сум і цю біль за тобою

Ти дивишся пильно з небес

Дивишся , я - відчуваю

Звідти мене бережеш

Щоб незламалась, я - знаю

Я готова віддати багато

Щоб лиш обійняв ти мене

Та кому віддавати не знаю

Ніхто не може вернути тебе

Перестати писати? Не можу!

Пишу бо болить душа! Боже!

Як я сховатися хочу. Від болі…

Яка зі мною на всі літа💔

Автор:Стрельченко Надія(Усмішка)

****

І хай з тобою долею не вінчані

І щастя нам не бачити навік

Та кохаю до небес на відстані

Бо знаю ти той самий чоловік

Тільки з тобою я була ніжною

Тільки з тобою я була ,чесною

Тільки з тобою я була слабкою

І одному тобі належною

Та все це стало ніби випадковістю

У миті ті здавалось що навік твоя

Одна сьогодні, зі своєю загадковістю

Автор: Стрельченко Надія (Усмішка)

****

У нас були на двох єдині крила

З одним живу тепер, я на землі

Це називається, поломана людина

На іншому крилі є рани - немалі

Далеко полетів з одним крилом

Забувши про земне своє буття

І не зустрінешся ти з біллю і зі злом

Бо не повернешся у це життя

Автор:Стрельченко Надія (Усмішка)

****

Бахмут навік відняв твоє життя

А звістка, що загинув - мою душу

А я і ще ж хотіла чути, що твоя

Важко жити й мучу твою душу

Тілом я жива, душею ні

Вона щоночі за тобою плаче

Пишу вірші я пам'яті твоїй

Бо як люблю ти з неба точно бачиш

Немаю сил, і важко відпустити

В думках лиш ми і посмішка твоя

П'ять місяців без тебе мушу жити

І доведеться так, усе життя

Ти так любив коли пишу для тебе

Ти так хотів щоб чув мене весь світ

Сьогодні Янгол мій пишу про тебе

І чують люди, так як ти й хотів

Автор: Стрельченко Надія (Усмішка)

Сонце сяє як твої усміхнені очі

І я біжу в твої обійми з усієї мочі,

Дякую за те що ти є і за твій досвід безцінний,

Час любові твоєї назавжди незмінний.

Тепер далеко я: за тобою сумую,

На все по іншому в житті реагую,

Навчилася цінувати тепло твого серця,

До світла дому твого відкрита дверця.