Вітер

Махає вітер крилами дерев,

Натягнута струна-мій кожен нерв.

Розраду в лісі я шукаю кожен день,

І тут відроджуюсь з омріяних пісень,

Що за підтримки коників й птахів,

У лісі, де не чутно дітлахів,

І в місті, де не бавляться вони,

Ми забажаєм тихі ночі й сни.

Летить наш час невпинно в нікуди,

А залицяльник-вітер до води

Розкидує сережки від верби…

Куди подітись від тієї журби.

Сказати б щось таке наперекір,

Знайомі липи, мій охайний двір.

Але вже вітер тягне знов туди,

Де сни не сняться і чужі сади…

31.05.23