Дріб'язок

1.

так болісно мовчить душа,

в якої крила їсть іржа,

коли спаливши чорні руни,

розливши свячений єлей,

пір'їну та ядро чавунне

цікавий кида Галілей...

2.

Мій князю! Київ - місто дике.

Поетів і машин у нім без ліку.

Ревуть машини, димом небо облягло.

Там жебраки й повії просторікі

дають і просять, коротко і зло.

Там жить ніззя.

Поети просяться в село.

3.

тебе чекаю я на самоті

я на тебе чекаю в самоті

я думаю про тебе в самоті

про тебе мрію я на самоті

як людожер,

що їде в мегаполіс

4.

сховався бог за тисячі імен

і люди кличуть кличуть кличуть

між моря крові та солоних річищ

де сяє натрійхлоровий кристал