Про наболіле

50049
Публікація: 07.06.2023
Вірш
Завершено

Біжить холодним паводком вода

В спустілі хати, в розіп’яті села

Тіка й собі обдовбана орда

Так й не збагнувши, що наворотила.

Над старим тином в’ється виноград,

До сонця віти спрагло тягнуть вишні,

Десь під водою плед, світлини й лад,

Які ще вчора захищав Всевишній.

Вода тихцем постійно прибува,

Затоплені вже сходи, поверх, кухня,

Перила, книги, іграшки й життя

Спинилося через тупе безглуздя.

Мовчить Червоний хрест, мовчить ООН

У них сьогодні святкування руське,

Для них Херсон – це лише моветон,

Що не вписавсь у їх світогляд вузький.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі