Мідь та пшениця

Покарання закінчилося і Річард знову повинен був щодня ходити до школи. Там він спочатку сипав цікавими фактами про кіберологію, що приводило до згадування фіналу ярмарка професій, і масних жартів з приводу того хто, що зробив би з тією "сексапільною лекторкою". Річарду в такі моменти кортіло натовкти пики тим, у кого гормони в голові брали верх над вихованням. Тому він припинив говорити про своє нове захоплення. Нова догана йому була ні до чого.

Їх повели до одного з університетів. Після оглядової екскурсії учням дозволили самостійно прогуляти кампусами. Більшість ринули у пошуках столової, деяким була цікава спортивна зала, а Річард був серед меншості, що направила свої стопи до бібліотеки. Це була не просто книгозбірня, а найсучасніший мультимедійний центр з відкритим простором і цілою купою крісел-мішків. Річарду пощастило знайти вільний комп'ютер з доступом до платформи Web of Science. Він звісно ні на що не сподівався, та виявилося Олександра Грінблад вже мала кілька публікацій у досить серйозних наукових журналах. Звісно як співавтор титулованого професора.

Річард дізнався про дівчину все, що можна дізнатися з відкритих джерел.

Що вона любить їсть, які книги читала, куди мандрувала. Він роздрукував кілька десятків її фотографій і обклеїв ними стіну над ліжком. Перед сном розглядав. Тож не дивно, що вона почала йому снитися.

Він не насмілювався лишити коментар, а тим паче написати особисте повідомлення. Боявся.

Хоча сам себе лаяв за таке боягузтво.

Нарешті наважився, і під новим постом з селфі перед університетом написав "Beautiful". Вона вподобала коментар і відповіла сердечком. Річард зрадів цьому як сестричка цукерці, і потім, ще тиждень ходив щасливим.

В один момент хлопець зловив себе на тому, що в десятий раз за пів години заходить на її сторінку, щоб перевірити, чи не з'явився новий допис. Він злякався - а раптом він сталкер?

Коли Річард був маленьким його з парку, де він гуляв з мамою, викрала навіжена фанатка батька. Привезла до себе додому де всі стіни були обклеяні фотографіями тата, навіть була весільна світлина батьків де замість маминого - обличчя цієї жінки. Вона його не кривдила, лише називала сином і годувала всілякими смаколиками. Гладила по голівці примовляючи "скоро прийде наш тато". Та він не приходив. Почало темніти. Жінка почала дратуватися. Ходила туди-сюди і час від часу скрикувала чим налякала малого Річарда. Він почав пхинькати. Вона прикрикнула на нього, щоб заткнувся. Та він цього не зробив. Тоді вона замахнулася дати йому ляпаса. Малий зіщулився і в цей момент до квартири увірвалася мама з поліцією. Він ніколи до цього не бачив маму такою переляканою і заплаканою. Не витримав і сам розридавая. Від полегшення, що мама прийшла.

Викладачку заарештували і посадили за звинуваченням у сталкінгу. Та мама тоді ще кілька тижнів відмовлялася виходити з дому без супроводу охорони. Вони тоді переїхали у будинок з цілодобовою охороною бо ще кілька фанаток дізнавшись адресу кумира подовгу стояли під вікнами і лишали різні посилки. Одне діло коли це були якісь милі подарунки, і зовсім інше - листи з погрозами і мертві тваринки.

З дитинства Річард усвоїв, що сталкінг це погано.

Але ж він не сталкер! Чи сталкер? Так складно визначити межу.

Річард довго займався самокопанням. Навіть звертався до психолога щоб розібратися в собі. Сивочолий лікар лише посміхнувся у вуса і сказав, що таке часто буває з молодими хлопцями. Але що конкретно з хлопцем не так - не сказав.

Річард не надокучає Олександрі своїми повідомленнями, не спамить у коментарях. Він просто захоплюється нею і одного дня хоче приїхати і особисто познайомитися. Для цього навіть почав вчити українську. Чим збільшив своє і так високе навантаження у школі. Чим ближче були іспити - тим нещадніше вчителі ганяли їх по темах.

Одне добре - Річард визначився з тим, що хоче вивчати кіберологію. Найближчим був Лондонський університет. Сорбона трохи відставала по кількості публікацій. Лейпцизький університет випустив кілька грунтовних монографій. Пекінський університет спеціалізувався власне на виготовоенні нанороботів. Та беззаперечним лідером з розвитку і популяризації нової науки все ж таки був Харківський університет Каразіна. Попри великий конкурс - хлопець сподівався, що його балів вистачить для вступу.

В школі на перервах однокласники нили жаліючись на вчителів і мріяли про мандрівки після іспитів. Річард не сильно любив подорожувати. Свого часу, його маленького мама часто брала з собою по світу, постійні переїзди сильно втомлювали. Тому потім він волів лишатися вдома з нянею. Чекати на маму з черговим сувеніром було спокійніше.

Але так як він планував навчатися в іншій країні - то було б непогано з'їздити туди. Побачити все на власні очі. Зустрітися з нею. З Олександрою Грінблад.