Написи на парасолi

Ось іде людина з усіма кнопками всередину

Ось іде людина з усіма кнопками назовні

Її добачають у натовпі

перепиняють і починають

натискати на пробу

людина смикається плаче

сміється брутально батькуючи нападників

вони лічать її кнопки числом сім

знаходять восьму на потилиці

жмуть її радо добачають дев'яту

на маківці тиснуть і на неї

Людина з усіма кнопками всередину

проминає гурт

що зібрався на хіднику

пильно спостерігаючи за екзекуцією

здригається, поправляє краватку

смикає плечем і спішить одійти подалі

її помічають наздоганяють

дошукуються кнопки та

не знайшовши

беруться турсати, повертати довкола

роздивлятись

кнопок не видно -

тільки бугриста поверхня тіла

чухають у потилиці й

починають бити

б'ють різноманітно й по-всякому

щоб дістати до кнопки

Людина кричить од болю

падає піднімається повзе та

знову падає починаючи зрештою

натискати сама

кнопки зсередини щоб ті

подумали що знайшли

й відчепилися

Десь далеко з'являється на хіднику

людина з кнопкою на крильцях

кнопка летить над її головою

на якій волосся наїжачене

мов од незбутного жаху

всі поряд бачать летючу кнопку й

починають стрибати щоб

дістати її та натиснути, ба

зависоко

вона летить, висолопивши

язичок і дражниться

всі втрачають останню витримку

людина з кнопкою на крильцях

незворушно чимчикує далі

звично не помічаючи веремії довкола

сачків на метелика, рогаток і палиць

що хвилею виростають коло неї

неначе рухома діброва села Бірнам

Нічого не виходить

вони беруться за

грудки й каміння вивертають

бруківку, розбирають стіни будівель

і рвуть асфальт

кнопку нарешті збито й натиснуто

але під камінною зливою -

її людина мимоволі й тихо загинула

тож прилад

втрачає всякий сенс

його викидають і

Біжать за людиною тисячі кнопок,

всадженою різнобарвними пуп'янками

так густо, що її під ними не видно

натовп росте й піниться

бо кожному пальцю тут є робота

всі тиснуть і тиснуть

людина кричить ізсередини пульта

але ґудзики такі густі

що не чутно

Юрмище прорізає тісний гурт,

обплетений колючим дротом

перед ним розступаються

проходить штепсель

у жалобі за тарапунькою

на тротуарі з'являється людина, що

повільно божеволіє на ходу

вона досягає рогу

втрачає останній глузд

волає на бога тупоче

свистить і кашляє

з-за рогу виїжджає собача будка

з санітарами

божевільного ловлять

і везуть куди треба

На башті електронні куранти

грають державний гімн

починають бити пів на шосту

і не можуть зупинитися

їх зупиняють

у небі гримить

і настає безкоштовна злива

всі ховаються хто куди, лишаючи

на хіднику одкручені гудзики

сахаються невтомно цікавих

експериментаторів

що сиплють іскрами під дощем

А над усім необорно й потужно

стогне та реве широка річка Дніпро