З утроби
000123
Краще накопичувати очікування прекрасного ще з утроби
Ніж знижувати планку до примітиву
Ти мені до вподоби
На тобі майже немає пилу
Смертний вирок відкладає шовкопряд
Він як і інші паразити
Я помер років з п‘ять назад
Хоч би зараз нормально пожити
Схиблений на правді мізантроп
Вважає: дійсна реальність - міф
Суха рука. Проводи на ешафот
Ніяких жахів тому, хто вже не бачить снів
Струм не проводить те що ми кували
Весь результат - гук, гул, гуд, гам
Хто обличчя тепер твого торкнеться руками?
Лиш сам ти. Лиш ти сам.
Світ ловив мене. Спіймав. Але
Поки ловив рядки, перестрибнув читач
Нехай стрибок великий, але життя - мале
Світ мене спльовує. Пробач. Пробач.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯