З утроби

000123
Публікація: 20.06.2023
Вірш
Завершено

Краще накопичувати очікування прекрасного ще з утроби

Ніж знижувати планку до примітиву

Ти мені до вподоби

На тобі майже немає пилу

Смертний вирок відкладає шовкопряд

Він як і інші паразити

Я помер років з п‘ять назад

Хоч би зараз нормально пожити

Схиблений на правді мізантроп

Вважає: дійсна реальність - міф

Суха рука. Проводи на ешафот

Ніяких жахів тому, хто вже не бачить снів

Струм не проводить те що ми кували

Весь результат - гук, гул, гуд, гам

Хто обличчя тепер твого торкнеться руками?

Лиш сам ти. Лиш ти сам.

Світ ловив мене. Спіймав. Але

Поки ловив рядки, перестрибнув читач

Нехай стрибок великий, але життя - мале

Світ мене спльовує. Пробач. Пробач.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі