***

Були щасливі десь, колись, давно

Любили ніжно й вірили в майбутнє.

Але життя, то не гарне кіно.

Часто обіцяне стає скоро забуте.

Гасне вогонь в очах й в горлі слова.

Застрягли каменем, як ножі у серці.

І хто вже зна, чия у цім вина.

Кохання залишилось десь на денці.

- Піти? Куди? І як зробити крок.

Там невідоме, хоч манить свобода.

Прокинутись від всіх важких думок.

Що ти жива, а не людська подоба.

Відчути, що в тобі ще є той пил.

Зняти буденні маски і стереотипи.

Він ще тебе не повністю допив.

Тобі лиш варто перший крок ступити.