Хмари вересня

Зачерпни пригоршнями холодної води,

Щоб осінніми хмарами вересня,

Остудити печаль.

Моя любове, я.... слухаю гамір площі

У богом забутих містах

Озираюсь на тих хто проходить повз мене, наче

Шукаю своє віддзеркалення, але в бронзових їхніх очах

Знаходжу руїни самотності в які задивляюсь.

А потім, допиваю холодну сієну міських вітрів,

Поетичні пейзажі, що ловлять безпечні тіні

Нічних коханців.

Здається, що в кожнім будинку, і в кожнім його вікні

Чути, як тихо тріпочуть тонкі і беззахисні крильця

Метеликів

Стихаючи на світанку

Залишаючи подих на тріснутих дзеркалах

Невпинного часу

Такого непевного,

Досі непевного

Щастя.

24.02.2023