Людина-посудина

Людина хоче вчитися…

Хочу поговорити про цю важливу життєву властивість. Звісно, вчитися хочуть далеко не всі люди та й далеко не завжди. Але такі люди є… і це дуже цінно для суспільства. Тому пропоную придивитися уважніше до тих, хто все ж таки хоче. Реально їх небагато, їхня частка в загальній масі невелика, на жаль. Але саме для них я й малюю цю образну картинку.

Людина приходить до вчителя, до бібліотеки, до школи, до інституту, відкриває книгу, вступає в інформаційний простір – має бажання чогось навчитися. Питання – чого і наскільки вона навчиться? Скільки знань вона зможе здобути?

Моя відповідь на це питання буде такою – людина зможе отримати знань стільки, скільки їх поміститься в неї в голові. Вона отримає відповіді на ті питання, які підготувала та зможе поставити. Не більше…

Не можна отримати відповіді на ті запитання, які ви не поставили… не змогли, не захотіли. І, швидше за все, ви не поставили ці питання не тому, що просто забули або не встигли. Часто людина не може поставити перед собою певні питання, тому що вона їх просто не може сформулювати або навіть взагалі усвідомити факт існування проблеми. Не можна пояснити людині те, що не зрозуміло їй взагалі та не усвідомлено як проблема.

Тут доречно застосувати ілюстративну аналогію. Для цього порівняю людину та її здатність запам'ятовувати будь-яку інформацію з певною посудиною. Чим ця людина образно є у плані отримання знань? На що вона схожа? На яку ємність? Якої величини, власне кажучи, буде ця «посудина»?

Це наперсток, склянка, графин чи відро? Знань довкола нас багато. Усього не віднесеш, але хочеться взяти якомога більше. Знання у такому образному прикладі – це річка. У ній багато води, вона безперервно тече, змінюється. З неї п'ють воду багато людей. Що ми можемо взяти з неї? Скільки можемо зачерпнути води?

А зачерпнути воду ми можемо тією самою ємністю, з якою прийшли до водойми. Знання ми можемо «зачерпнути» з інформаційної «річки» за допомогою своєї пам'яті, здатності формулювати мету навчання та вміння ставити запитання.

Річка в моєму образному прикладі символізує інформаційне поле, воно нескінченне або, як мінімум, дуже велике. Знання у цій «річці» не постійні, вони видозмінюються, «течуть». Вони не завжди доступні та доступні не кожному. Але їх однозначно багато – підходьте до «річки» та «пийте», вчіться!

Беріть ємність якомога більшу – з «наперстка» не нап'єшся!

А як збільшити «ємність» своєї голови, якщо скористатися цією образністю? Очевидно, що йдеться не про властивості «черпака» – великий він чи маленький… А про здатність свідомості сприймати та запам'ятовувати інформацію. Мова йде все про ті ж «полички» в голові, на яких розміщується інформація, тобто про системну структурність інформації, що сприймається.

Йдеться, звичайно ж, не про геометричні властивості людської голови, не про те, якого розміру шити шапку. А про здатність розміщувати вхідну інформацію у своїй свідомості – згідно з певними логічними маркерами, тематичними ознаками – впорядковано та системно, з послідовним завантаженням та збереженням взаємозв'язків між елементами інформації. Таке розміщення є окремою працею та вмінням. Цьому також треба вчитися. Такі навички приходять із досвідом.

«Полички» у свідомості, своєю чергою, зручно порівнювати з бібліотекою, де всі книги системно розташовані за темами та алфавітом. Таким чином легко знайти потрібну книгу, треба лише знати її маркери – автора, назву, жанр тощо. Можна уявити ту саму бібліотеку в зовсім іншому стані, коли всі книги звалені в одну велику купу посеред кімнати – спробуй, знайди щось, за прізвищем автора або за назвою.

У такому разі мені згадується відомий вислів Шерлока Холмса, який художньо порівняв несистемну пам'ять із купою старого мотлоху на покинутому горищі – дуже вдало! Навіть дедуктивний метод знаменитого детектива буде безсилим перед таким пошуком.

Пам'ять, здатність формулювати мету навчання та вміння ставити питання – ось триєдина ідея будь-якого навчання або, висловлюючись точніше, його інструментарій. Яку «воду» ви носите з «річки»? Скільки вам її потрібно та навіщо? З розуміння цих питань випливає підхід до «води» та розмір потрібної «ємності».

А спроба відповіді на непоставлене запитання подібна до посудини, яку навіть не носили до річки. Безглузде запам'ятовування непотрібної інформації в такому разі подібне до носіння води в решеті, пригадаймо прислів'я. Тож нехай ця образність допоможе читачеві краще зрозуміти та сформулювати завдання та способи свого навчання, дисциплінувати мислення. Успіхів!

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.