Образні форми світогляду

На що взагалі може бути схожий людський світогляд? Включимо асоціативне сприйняття та образну фантазію. Уявімо собі різних людей з їх характерами та особистими якостями у вигляді певних предметів. Спробуємо провести для них групову класифікацію за ознаками світогляду та суспільного значення.

Повітряна куля

Почну з найлегшої конструкції. Вона схожа на надувну повітряну кулю. Куля вільно літає, безтурботно і навіть весело, може злетіти дуже високо. Вона легка – це її основна властивість. Вона «легка на підйом», рухлива. Але легка означає ще й легковажна. Її легко переміщати, вона піддається зовнішньому впливу. Вона змінює напрямок руху залежно від подиху вітру. Вона цілком залежить від вітру, а від неї не залежить нічого.

Якщо це про людину, то така людина легко може перебувати під навіюванням інших, залежна від чужої думки. Для неї важко виробити власну думку навіть з важливих для себе питань. Вона, швидше за все, не має навіть самої звички думати самостійно.

Це украй нестійка форма світогляду. Людина-«повітряна куля» нікому не зіпсує настрій, вона не конфліктна. Але й прислухатися до неї не варто, немає сенсу. Вона у кращому разі може бути лише ретранслятором чужої думки. Власного певного місця у просторі в неї немає, орієнтиром служити не може. Якщо тільки випадково не зачепиться за високе дерево.

Бархан

А ось інша форма світогляду. Я асоціюю її з конусоподібною купою піску. Вона геометрично має форму конуса, для більшої важливості та поетичності назвемо її «барханом». У ньому всі піщинки лежать просто одна на іншій, не маючи жодного зв'язку між собою, крім загальної сили тяжіння. Така модель відповідає формі світогляду більшості людей. Саме тому зупинюся на ній докладніше.

Ви уявили собі бархан у пустелі? Звісно що він не літає. А чи може він рухатися взагалі? Чи має він хоч якусь рухливість? Так, під впливом сильного вітру, дуже повільно… Піщинки перекочуються через вершину бархана… Це і є його рух. Чи має бархан хоч якусь міцність та стійкість? Так, якщо вітру немає... У чому все ж таки стійкість бархана? У його конусоподібній формі. У чому образні властивості такої форми? У чому асоціативна відповідність до людини? Піщини не пов'язані між собою. Вони просто лежать одна на одній, притискуючи нижніх своїм тягарем. Сполучної логіки між піщинками-ідеями немає.

Світогляд звичайної людини складається, образно висловлюючись, з безлічі піщин-ідей. Кожна ідея неміцно скріплена із сусідніми. Логіка тут проявляється слабо, її мало. Скріпну роль між елементами світогляду виконують скоріше емоції та інстинкти, поточні потреби. Структура купи піску однорідна. Піщинки, розташовані на самій верхівці бархана, не головні, а лише верхні. Вони потрапили на цю гірку просто пізніше за інших, гнані тим самим вітром.

Тому, якщо в собі або в іншій людині ви не відчуваєте внутрішнього «цементу», то, швидше за все, ваші ідеї будуть розрізнені. Такий світогляд «розсиплеться» за сильного вітру.

Бархан не має свого постійного місця в просторі, він теж рухається за волею вітру. Набагато повільніше, ніж повітряна куля, але рухається. Чи може бархан бути орієнтиром? Сам по собі – ні, а у своїй множині – так. Якщо барханів багато, ми називаємо їх пустелею. А пустеля вже має свої координати.

Стовп

А як щодо орієнтира для інших? Думаю, що ця властивість світогляду важлива. Варто її асоціативно описати окремо. Орієнтир на місцевості – це добре помітний об'єкт, видимий здалеку. У суспільстві важливий орієнтир ідейний, який визначає життєві цінності та їх співвідношення. На що схожий такий ідейний орієнтир? На що схожий світогляд стійкої людини, врівноваженої психічно і здатної адекватно самостійно мислити, яка може бути прикладом для інших людей?

Я уявляю собі високий стовп. Нехай це буде високий рівний стовп, відлитий із міцної бетонної суміші, з арматурою всередині. Його видно здалеку, він є помітним орієнтиром. Він нерухомий. Стовп не бовтається високо в повітрі за волею вітру, і не просто помітний, а міцно «стоїть на своєму», тому що був стійко вкопаний у землю. А щоб стати «стовпом», видимим здалеку, потрібно мати у собі внутрішній «цемент» і чітко усвідомлювати власні координати.

З чого складається бетонний стовп? З величезної кількості піщинок, скріплених цементним розчином. Піщини – це складові ідеології – це ідеї. Вони міцно пов'язані одна з одною, їх важко відколоти окремими шматочками. Ідеї у такому разі міцно пов'язані між собою, сполучним «цементом» для них є логіка, самокритичність, вимогливість до себе, впевненість у життєвих цінностях і пріоритетах. Стовп важко перемістити та неможливо зігнути. Його можна лише зламати чи звалити.

Якщо думка якоїсь людини схожа на рівний високий стовп, то про цю людину можна сказати, що вона стійка для зовнішнього впливу і міцна сама по собі. Чи це найкраща форма світогляду? Можливо, але їй не вистачає гнучкості.

Дерево

А як можна образно уявити світогляд одночасно міцний та гнучкий? У моїй уяві з'являється високе дерево з міцним стовбуром, товстими гілками та надійним корінням. Його теж важко перемістити, але при цьому важко зламати. Воно гнеться за дуже сильного вітру, але не ламається і завжди залишається на своєму місці. За нього чіпляються повітряні кулі. Додатковою властивістю такого образу є те, що дерево з землі виростає. Його туди ніхто не вкопує, воно споріднене з ґрунтом.

Чи ідеальна моя систематика? Не претендую на її повноту та точність. А ось її образність, сподіваюся, допоможе читачеві скласти свою думку про інших людей та себе.

***

Що є ключовим елементом для такої моєї класифікації? Виходить, що це стійкість світогляду. А від чого вона залежить? Що тут є «піщинки» та «цемент» вже у прямому розумінні, без будь-якої образності? Що надає світогляду стійкості та міцності?

Вочевидь, що у першу чергу це внутрішня ідейна зв'язність світогляду, узгодженість всіх складових частин, їх внутрішня зчіпка з урахуванням логіки.

У другу чергу, це наявність внутрішніх орієнтирів, точних і зрозумілих, непорушних у часі та за умов зовнішнього впливу.

По-третє, це жорсткість самокритики та здатність сприймати критику ззовні. Ідеологія – це система. Самокритика – це здатність системи до внутрішньої перевірки.

У четверту чергу це гнучкість ідеології. Тобто, здатність застосовувати ідеологічні норми та закони у різних умовах, при зміні «клімату» та «сезонної погоди». Гнучкість у такому разі треба розуміти не як «флюгерне» обертання з волі «панівних вітрів», безвільне та безпринципне, а як урахування різноманітних зовнішніх умов для найбільш коректного сприйняття дійсності.

Чи можемо ми вибирати свою модель світогляду за власним бажанням? Думаю, що для більшості людей це неможливо чи вкрай складно. На таке здатні лише сильні особистості. А ось усвідомити варіант світогляду щодо себе та інших людей вже легше. Для цього, власне, й написано це есе. Нехай моя образна класифікація допоможе вам у розв’язанні такого питання.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
PHILIA
26.07.2023 22:12
До частини "Образні форми світогляду"
Досить зрозумілі образи і їх роз'яснення. Та мені здається, що все ж таки особистість може сама обирати свою модель світогляду, не те щоб за бажанням, а скоріше за своїми здібностями і прагненнями. Хоча звісно, це непросто стати, наприклад, таким, як "дерево". Але мені хотілося б :)
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Сергій Кузнєцов
    27.07.2023 17:51
    До частини "Образні форми світогляду"
    Дякую за Вашу думку. Пишете "досить зрозумілі образи"? Це й є моєю метою для циклу есе. Зрозумілість та наочність - головне завдання для мене у цій роботі. Вам схотілося стати таким, як... - друга моя мета досягнута. Тож дякую ще раз.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше