Борись. Відповідь самій собі.

Кому чужий потрібен біль?

Усі своїм наповненні по вінця.

Радій, що хоч не сиплять люди сіль

На збиті шляхом і життям колінця.

Дивись на світ,як було у дитинстві

Із вірою у казку і добро

Не дай лихому, що тебе спіткало,

Зневіри вибить на чолі тавро.

І навіть у безвиході годину,

Борись! Шукай добро, що безсумнівно поряд

І вір, що Янголи ніколи не покинуть

Того хто б'ється , а не проклинає долю.

© Тода Тарнова