Я йду по нитці

Я йду по нитці вулицями міста,

Туди, де серце завмирає назавжди,

Де квітнуть п`ятилисники біди,

І люди їх збирають у намиста.

Там був мій дім, та вже його немає.

У темних вікнах тіні й вороги.

Оця пелюстка - холод і сніги,

А ця - північний вітер насилає.

Я йду скізь ніч, скрізь сни і зорепади,

Чекаючи, що попіл оживе.

Мов та рибина, що на смерть пливе,

Шукаючи спочинку і відради.