Фуга

100102
Публікація: 17.08.2023
Вірш
Завершено

Розлийте мовчання налитого вщерть

Серця тієї, що випила тугу,

Звуками.

Ноти тектимуть під акомпонемент

Рікою журливою,

Ріками, фугою.

Спадаючи вниз водопадом, впадаючи

В море.

Небо

Тягнутиме тугу смичком

Розриваючись громом

Неначе снарядами.

Чуєш? Спитає вона

Звиваючись

Чуєш? Спитає піднявшись хвилею!

Я стала сильнішою,

Стоголосою,

Я стала мстивою,

І голодною.

І вона розхвилює моря океанами

Скипить, завирує

І стане бурею.

Чуєш? Спитає вона востаннє

Я йду за тобою.

І він почує.

18.01.2023

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі