Сльози Чернігова

Не вистачає слів, щоб висловити гнів.

Здається ще учора емоції зкінчились.

Імперський ворог наш укотре знахабнів,

І, вочевидь, стріляти ті москалі навчились.

Поцілили вони у драмтеатру дах,

Балістику лише збивають "Patriot- и".

Традицій не міняють, мета - створити жах,

Цинічно мирних б'ють москальськіє істоти.

У церкву люди йшли, щоб яблука святить,

Зустріли на шляху російськую ракету.

Вгадали точно злодії те місце, тую мить,

Як «Іскандеру» дать команду щодо злету.

Біди та «Іскандер» з собою принесла:

Жахіття, смерть, поранені, зруйновані будинки.

Це вкотре та РФ «допомогла, спасла»,

Єдине в них вдається - таки ось «поєдинки».

Серед загиблих є дитина років шість,

В критичнім стані мама, яку оперували.

Чи закінчиться ненависть москальська, заздрість, злість,

Щоб вже ніколи нам, як жить, не диктували.

Зруйновані будинки навколо вирви тій,

П'ятсот родин у місті залишились без крова.

У траурі сьогодні Чернігів бідний мій,

Радіють «перемозі» потвора та вся свора.

Вкрай небезпечні є ракети «Іскандер»,

Яких багато ще в запасі терориста.

Продовжить убивати цивільних людожер,

Бо втілюється в нім вся сила геть нечиста.