Безмежна жадібність

Пишається РФ, що є найбільша в світі,

Що має про запас у надрах нафту, газ,

Через які вона ще встигне збагатіти,

Бо має при собі аж від царя указ.

Та жадібність завжди безмежно заважала,

Не може влаштувати добробут навкруги.

Верхівка у царя разо́м весь час цей крала,

Населенню вселяла: "Навколо вороги!

Нам заздрить цілий світ, ми не такі, як інші,

Ми кращі ніж вони, тож маєм панувать!

Замало нам всього, бо може бути більше,

Для цього ми готові століття воювать".

Засіяли зерно у голови москальські,

Забули, що живуть у злиднях при кремлі,

І демонструють світу замашки свої панські,

Воюють розтрикляті, від зброї мозолі.

Та жадібність в крові їм заважає спати,

Надати ладу всьому, не вистачить часу.

Тому москаль іде к сусідам воювати,

Щоб вкрасти, принести до дому щоразу.

Закрили коридор, яким зерно возили,

Одразу подорожчав у всьому світі хліб.

Віддати безкоштовно голодним всім грозили,

Та, мабуть, заважає жадібності німб.

Замало їм землі, копалин також мало,

На Місяць пошукать відправились вони.

Ну, точно, через жадібність корито їхнє впало,

Та висновків не зроблять, як завжди, дикуни.