Туман

Туман..

День звичайний,але якийсь не такий,

І все місто ніби перестало говорити.

Усі сховалися по своїх домівках,

І ніхто не сміється проходячи повз тебе.

Лише ти йдеш дорогою і думаєш,

Думаєш про своє життя,

Таке ж дивне як і цей день..

Шукаєш свою дорогу,як поїзд свою колію,

Але він знаходить її,а твій шлях якийсь заплутаний.

Навіть твої вуста,промовляючи кожен день одні й ті самі слова,глаголять їх по різному..

Любов?Ненависть? Хоч якісь почуття..?

Але ти вже звиклась з цим тужливим життям,

І просто чекаєш на той шлях ,

Ніби поїзд свою колію,свій щоденний путь..