[десь на просторах галактики]

ми створені з пилу суміжних зірок,

десь на просторах галактики.

одні і ті ж атоми наших кісток,

у душах однакові клаптики.

всі створені разом,

під світлом зорі,

тягнули до одного руки,

вглядались у космос,

у те що вгорі,

з хаосу робили сполуки.

ці наші серця, ця шкіра і подих —

з сусідніх зірок молекули.

у вічному холоді темряви ми

грілися рАзом подекуди.

тож дружба долає

і простір, і час,

і невагомості силу.

наш зоряний пил

тягне назад,

де б ті чорти не носили.

й коли від великого вибуху

пил розірвало на атоми —

ми знали, що скоро всі стрінемось знов,

десь на просторах галактики.