Лелека
100114
Серця спалахують в огні,
А я дивлюсь на те здалека.
-Де був? -Покоївся в труні.
Летить останняя лелека.
Летить- не зна куди руша,
Та й де початок вже забула.
Цвіркоче новая душа,
А стара вже своє відбула.
Затихла з розпачу верба,
Калина всохла на морозі.
Поволі скрапує вода
На в'ялий цвіт осінній рожі
Здається, земля гнила з ним
І неминуча небезпека.
Та через поле, в лютий грім
Летить іще одна лелека.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯