Людська сутність

Людина помирає від куль і від ножів,

А іноді від слова чи простої дії.

Від необачності й бродячих псів,

Від далекої і нездійсненної мрії.

Людина себе позбавляє життя,

Якщо так ще називають цей спосіб існування.

Тому й постає питання про сенс буття,

Чи ж це просто знайти своє покликáння?

Людина й сама залізе в труну,

Їй тільки привід знайди і розслабся.

Не встигнеш і оком мигнуть, як "тону!"

Полине із вирію, й також "поквапся".

Людина- істота, що творена з крові,

Ну, і відповідно ненависті й люті.

Але й не забудь ти- частково з любові,

Хоча й руки її в переважності скуті.