Мій сніданок

Мій сніданок складається з чорної кави, болю та іноді втрати свідомості.

Підрахунок калорій, одне яблуко в день тільки для підтримки моєї притомності.

Усі кажуть що гострі кістки проглядаються навіть через біляву сорочку.

Але навіть опісля я не дозволю собі солодкого ані шматочку.

Порожнеча у шлунку давно вже найсильніше що я відчувала.

І я досі сподіваюся, що не останнє, адже не хотілося б ставити під сумнів усе, що знала.

Проблеми у домі й у школі вже давно не стоять головним пріоритетом.

Лише надмірна втома й худобá стали для мене єдиним кредом.

Ці настирливі думи, що давно поселились у мене в голові,

лиш твердять: «Це на краще. Та й крім того ще зовсім трішки, хіба ні?»

Я точно знаю чого хочу від себе та від цього несправедливого життя.

Та на руку допомоги вже і не сподіваюсь, бо полишу по собі лише забуття.