Навчи мене чаклунства, будь ласочка, архімаг

~За мотивами комп'ютерної гри «Skyrim»~

Навчи мене чаклунства, будь ласочка, архімаг.

Мій шлях був довгий, я вічність у бою.

У всіх підземні склепи та джерела на вустах,

Дракони повернулися — боронять землю свою...

Я побувала на болотах і на верхівках гір,

Спускалася під землю й поринала на дно морів.

Збирала різні плітки, сум, захоплення, гнів,

Карала нежить, вінчала жебраків та королів.

Зустрічала благородних вампірів та злих святих,

Храми нових богів і зруйновані міста,

Привидів, які живіші за живих,

І кілотонни ідеального марного льоду щоліта.

А ще я вселяла надію, спокій та страх,

Приручала добро, щоб не звалився буття орієнтир.

Бачила Древо Життя, диво в його гілках,

Як у паростку дозрівав істини еліксир.

Затим древніми храмами носила мене доля,

Шукала слова в криках драконів — ніхто не просив.

Більше знайшла запитань, адже в темряві народжується темрява,

Від ран і зрад щоразу опадала з сил.

Я завжди захищала слабких із вірою в любов.

Сильні були друзями — усі скажуть, кого не спитай.

Варила юшку, пекла хліб і проливала кров —

Щоб не робила, все було задля інших, це знай!

А зараз дивлюся нагору — мовчать небеса.

В серці лунають кроки тих, замість кого живу.

...Навчи мене чаклунства, будь ласочка, архімаг.

Ти ж знаєш, я — одна з драконів, що загинули у тому славному бою.

~квітень•2021~