Відкриємо зорям малесенькі очі

Давай покатаємось разом на скейті,

Гулятимемо до довгої ночі!

Згубились разом в проникливій темряві,

Відкриємо зорям малесенькі очі.

Сховаймося в тиші від інших істот,

Поринемо в світ жаданих думок,

Вилиймо душу один перед одним,

Скажи вже про те,що сказати так хочеш.

Поділююсь я з тобою,що кохати не вмію,

Не вмію любити людей я близьких.

Сховаюсь від них під малесеньку ковдру,

Ця ковдра слугує прихистком надій.

Сподіваюсь на те,що вони не покинуть,

Після мого сказáнного ні..

Не хочу я стати для них жахливою,

Просто не вмію любити. Так й ні..

Сказав мені якось,що не покинеш,

Не важливо як боляче стане тобі,

Сказав що під ковдрою не залишиш,

А станеш новим прихистком надій.

— Я також любити нікого не вмію,

Тікаю від того,що серце болить,

Картає душу,ховаючи мрії,

Щоб не показати як в менí щемить.

Сховáймося разом від інших людей

Від інших істот та переживáнь

Поринемо в забуття наших мрій

Поділимось страхом та станом своїм.

Відкриємо зорям малесенькі очі,

Нехай понесуть їх у вирій подій.

Ти знаєш, що лиш одногo я хочу,

Це бути з тобою

попри невміння любить.