Розрив
200115
Чи в кого бува, щоб білий аркуш стояв
чистий, прекрасний настільки як думка?
або не так, а так наче в тобі душі нема
і вагання, а чи ти живеш з якоюсь метою?
Не те що як стру́нка... а може й струнка
береза, чи дуб, що для кисню, вогню чи стільця,
а так, заради зарплати відбиваючи вказівного, а рідко мізинця.
А чисто між нами, та хіба ж котрась кнопка із qwerty торкається безіменного і того ж мізинця?
Рідко, хіба, широке ctrl+p прагне до гімнастики пальців
і тягнеться, вивертається круто, аж до розриву, хотілося сказати шкіри, коли шпагат у пальців як в танцях,
Натомість, десять ентерів гірше ніж один розрив сторінки.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯