Зачиняло літо за собою двері

Зачиняло літо за собою двері –

Випадково сукні причинило край.

І на нім поспішно шаленіють хмелі,

Чорнобривці впали в теплий ночі чай.

Ледь дрімає місто, людно на терасах.

У повітрі висне ароматів мікс…

Хочеться у літа хоч окрайчик вкрасти,

Замотати в радість, заховати в сміх.

Оксамитом ночі загорнула плечі.

Десь на ньому,мабуть, мружаться зірки.

Це така казкова, фантастична втеча,

Це стопкран на хвильку зупинив роки.